Поліська хата, починаючи з середини ХІХ ст., була об’єктом не одного дослідження. Її вивчали на предмет архітектурно–конструктивних рішень [8;2;13], технології та техніки будівництва [4], в обрядово–звичаєвих аспектах [5].У 1994–1998 рр. були організовані культурологічні експедиції на Українське Полісся. Зокрема, польові дослідження 1995 р. в селах Овруцького та Народицького районів показали, що, незважаючи на втрату великої кількості давніх пам’яток народного будівництва, ще можна відтворити засади будівництва житла, починаючи від вибору місця до «входини» в хату.

У статті досліджується питання про традиційні уявлення щодо початку, кінця та головних віх осіннього сезону, що у середині ХІХ – ХХ ст. побутували серед населення Житомирського Полісся.

“У рік 6485 (977), – читаємо у “Повісті минулих літ” (за Іпатським списком), – пішов Ярополк на Олега, брата свого, на Деревлянську землю. І вийшов супроти нього Олег, іприготувались вони обидва до бою, і коли зітнулися війська, переміг Ярополк Олега. І побіг тоді Олег з воями в город, щозветься Вручий. А був міст через рів до воріт городських, ілюди, давлячи один одного, спихнули Олега з мосту в урвище. Іпадало багато людей з мосту, і подавили тут і коней, і людей.

У статті розглянуто особливості орнаментики, колірної гами килимів Житомирщини, а також побутове та обрядове використання їх дрібною шляхтою Житомирщини.

Стаття була опублікована в журналі “Народна творчість та етнологія.” — 2011. — № 6. — С. 53-57.

Полісся… Мальовничий куточок України. Милий серцю край, де можна побачити неповторний схід сонця і ніжні замріяні ранки, почути мелодійний спів солов”я та притишене кування зозулі.

Нарис про евакуацію Журби у травні 1986 го, зокрема, учнів місцевої школи і події, які цьому передували. Це спогади колишніх учнів, я не називаю їх прізвища, проте вони реальні.

Текст та фото люб’язно надано автором.

Фото міста пятидесятих, семдесятих та восьмидесятих років ХХ столітя люб’язно надані співробітниками Овруцької районної бібліотеки ім. С. Малишка. Публікую першу частину фото, а незабаром буде продовження

Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].

Серед чисельного археологічного доробку відомого дослідника старожитностей України Вікентія Вячеславовича Хвойки існує одне маловідоме, втім цікаве, дослідження, з обставинами якого і знайомить запропонована стаття.

Статья  о курганах древлян из книги “Русскія Древности въ памятникахъ искусства” выпуск пятый “Курганныя древности и клады домонгольскаго періода” изданной в С.-Петербурге  в 1897 году. Орфография сохранена.