У статті на основі використаних архівних джерел висвітлено питання писанкарства в с. Гладковичі на Овруччині. Відомості про виготовлення фарбованих, розписаних великодніх яєць надходили до Волинського центрального музею, який і розсилав запитальники. Подано матеріал, зібраний членами етнографічного гуртка, що існував при сільській школі.
(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)
Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.
У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.
Панорамні фото забудови Овруча. Архітектура, інтерьери та деталі оздоблення культових споруд, кладовища. Світлини зроблені на початку XX століття […]
На 11-ти світлинах (архівні № 25-35, за нумерацією Б. Реріха № 13-23) зафіксовано архітектурні об’єкти м. Овруча (нині […]
У Наукових архівних фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України […]
Ескізні малюнки та технічні креслення до пронекту реставрації храму Василя в Овручі Олексія Щусева, 1908 рік.
Панорамні фото Овруча, Василівської церкви, монастирних будов та пам’ятного знаку князю Олегу зроблені в 50-60 их роках XX ст. Фото із фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного.
Фото церковних та побутових споруд сіл Потаповичи, Мошки, Копище Овручського повіту Волинської губернії, початку XX століття. Фото із фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного.
Малюнки та креслення А.В. Щусева та Ю.С. Асеева.
Вже 25 років я їжджу, як діалектолог та етнограф по селах України. Ці експедиції дарують незабутні зустрічі з десятками людей, відкривають правдиві сторінки нашої історії колективізації голодомору, війни чорнобильської трагедії, вводять у світ багатющої народної культури.
А почалося це із села Бехи Коростенського району на Житомирщині. Тут я відчула живий подих деревлянської землі.
Стаття надрукована у історичному журналі «Киевская старина» в номері 3 за 1902 рік, II розділ, сторінки 240-242