В статті «Обычаи и повѣрья, пріуроченные къ «Велыкодню» подано численні оповіді про звичаї використання «писанок» та «крашанок» на Великодні свята населення Волинської, Подільскої та частково Київської губерній.
19 квітня 2021 року виповнилося 120 років з дня народження мого дідуся Григорія Леонідовича Кисельова – українського музикознавця, науковця та викладача. Його недовге життя – всього неповний 51 рік – відзеркалило ті історичні катаклізми, які довелося пережити поколінню народжених на зламі століть.
У 1868 році, в Житомирі вийшов перший випуск «Збірник пам’ятників руської народності і православ’я на Волині» (в оригиналі «Сборникъ памятниковъ русской народности и православія на Волыни»)
Ця книжка є органічним продовженням розповіді про сьогодення нащадків древлян, розпочата фотобуклетом “Овруч” у літку 2005 р. Тільки охоплює вона не лише життя мешканців міста, а, перш за все, жителів сільської місцевості від Богданівки на сході до Селезівки на заході.
Це друга книга в науково-популярній краєзнавчій серії «Житомирщина: сторінки історії». У другій книзі – «Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі» – розповідається про найважливіші археологічні пам’ятки та історичні події періоду розпаду общинно-родових відносин і зародження держави у східніх слов’ян.
«Первіснообщинний лад на Житомирщині» – перша з нової науково-популярної краєзнавчої серії «Житомирщина сторінки історії».
Замітка що до електрифікації міста Овруч, надрукована в “Повідомлення Електротреста Центрального Району” №№ 8-9 у 1923 році.
Публічна лекція, прочитана Орестом Авксентійовичом Фотинським 11 листопада 1898 р. в м.Житомирі, на користь Товариства допомоги нужденним вихованкам Волинського жіночого училища духовного відомства.
Стаття із журналу “Этнографическое обозрение” за 1899 рік. В ній автор, А. Н. Малинка подає зібрані ним відомості про звичаї та техніки виготовлення писанок та крашанок на Волині. Детальний опис всього процессу від виготовлення фарб, інструменту для писання та самої технології створення писанки. Перелічені всі відомі йому елементи орнаменту та згадані деякі традиції пов’язані з крашанками та писанками.
Стаття священника А. Сендульского “Містечко Іскорость Овруцького повіту” змальовує містечко яким воно було в далекому 1880 році. Цікавими є опис археологічних пам’яток, історичних місць та народних переповідок з давньої древлянскої історії.
На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бердичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іскорость — Бехи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.
Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Багаторічні студіювання авторки впродовж 1990-2010-х рр. увінчались унікальним виданням, виконаним у парадигмі історичної антропології та міждисциплінарності й присвяченим розв’язанню проблем повсякденного життя різних верств волинської спільноти XVI – першої половини XVII ст.