РОЗКОПКИ КУРГАНІВ У КОРОСТЕНІ ТА ПОБЛИЗУ ОВРУЧА В 1911 р. | Р. І. ВИЄЗЖЕВ
Стаття Р. І. ВИЄЗЖЕВА зі збірника Археологія, 1954, вип. IX.
В 1911 р. В. В. Хівойко розкопав 23 кургани в м. Коростень та 2 кургани за 7 км від м. Овруч. Дослідження цих маловивченйх могильників [1] двох відомих літописних деревлянських міст — Іскоростеня та Вручія — становить значний науковий інтерес, оскільки вони дали додаткові відомості про інвентар та похоронний ритуал деревлян.
ОВРУЧСЬКІ ВІСТІ – OWRUTSCHER NACHRICHTEN
Скан газети ОВРУЧСЬКІ ВІСТІ – OWRUTSCHER NACHRICHTEN, що виходила у період з 07.08.1943 по 23.10.1943 в окупованому німецькими війсками Овручі.
ДО ІСТОРІЇ ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ – БАЗИЛІАНСЬКОЇ ШКОЛИ В ОВРУЧІ | В.О.ЄРШОВ. Л.М.ЄРШОВА
Становлення систематичної і спеціальної освіти на Волині пов’язане з ім’ям овручанина Олександра Ігнація Єльця, який, прийнявши католицтво, вчився в єзуїтських колегіумах Люблина і Познані, відвідував теологічні студії в Кракові. У1632 р, О.І.Єлець заклав у своєму маєтку Ксаверів (нині Малинський район), що знаходився в п’яти старих верстах (більше 40 км) від Овруча, дерев’яний костьол. Два роки по тому генерал ордену Вітеллески затвердив Ксаверівку як єзуїтську фундацію на Волині, при якій повинен був діяти колегіум – клерикальний середній учбовий заклад. За духовним заповітом після смерті О.І.Єльця Ксаверів повністю перейшов у володіння ієзуїтів (С.Заленський).
Нові дані про городища Житомирщини | М. П. КУЧЕРА
Автором цієї статті в 1975—1976 рр. на території Житомирської області було обстежено із городищ і одне селище із знахідками давньоруського часу (рис. І)[1]. До найраніших пам’яток, які слід пов’язувати з літописними племенами древлян IX—X ст., належать також городища в райцентрі Олевську, селах Городець Овруцького р-ну, Городище на р. Дерем, Пилиповичі, Дружба (колишня Жадківка, зараз передмістя Новоград-Волинського), Гульськ та Несолонь Новоград-Волинського р-ну. Одне городище (в с. Бежів Черняхівського р-ну) не збереглося [2]. На інших п’яти укріпленнях (в селах Норинськ Овруцького р-ну, Сущани Олевського р-ну, Рудня-Городище Житомирського р-ну, Городище на р. Свинолужі і Корчівка Черняхівського р-ну) виявлено матеріали XII—ХШ ст. Цим часом датується і селище поблизу с. Студениця Коростишівського р-ну.
Теодорович М.І. | Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії
Перший том п’ятитомної праці викладача Волинської духовної семинарії М. І. Теодоровича, містить історичний нарис Волині, огляд Волинської єпархії та описи Житомирського, Новоград-Волинського і Овруцького повітів (на території сучасної Житомирської області). Далі
Карта Овруцького повіту 1921 рік
Карта Овруцького повіту, видання Стататистико-Экономічного відділу Опродкомгуба Волині. Скан високої якості, читаються найдрібніші деталі.
План г. Овруча Волынской губернии 1840 г.
Рукописний кольоровий план м. Овруч Волинскої губернії. Ленда плану розділена тематично та містить информацію про основні будівлі міста. Підписані вулиці, місця, пронумеровані будівлі.
ОВРУЦЬКИЙ ВАРІАНТ ЕПІГРАВЕТУ СХІДНОЇ ЄВРОПИ | Л.Л. Залізняк
Стаття з журналу Археологія, 2017, No 1, присвячена нещодавно окресленій групі своєрідних верхньопалеолітичних пам’яток Овруцького кряжа, що на півночі Житомирщини. Підсумовуються результати дослідження палеоліту Овруччини протягом ХХ та початку ХХІ ст.
Овруцька середньовічна пірофілітова індустрія | А. П. Томашевський, С.В. Павленко, А. В. Петраускас
Найяскравішим проявом розвитку кам’янообробного виробництва в давньоруський час є розробка покладів пірофілітового сланцю (червоного овруцького шиферу) на теренах Овруцького кряжу.
