Памятники старины в западных губерниях Империи | П. Н. Батюшков
Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками. Далі
Tabula nova totius REGNI POLONIAE in quo sunt DUCATUS et PROVINCIAE PRUSSIA, CUJAVIA, MAZOVIA RUSSIA NIGRA &c. DUCATUS LITHUANIA UKRANIA, &c. in qua VOLHYNIA, et PODOLIA, cum suis Palatinatibus ac Confinys
У 1655 році в Парижі була видана великомасштабна карта царства Польского. Її автором був Ніколя Сансон (1600-1667). І хоча карта була гарною компіляціею існуючих карт, її комерційний успіх був дуже великий.
Poloniae Et Ungariae XV Nova Descriptio
Раннє видання карти Мюнстера де зображені землі Польщі, Литви, України, Московії та Балканів. Зображено території що простяглися від Пруссії, Вільно і Смоленську на півночі до Боснії, Болгарії, Константинополя та Криму на півдні, з центром в Польщі.
ЄЗУЇТСЬКИЙ КОЛЕГІУМ В ОВРУЧІ: ДО ІСТОРІЇ СПОРУДЖЕННЯ ТА РУЙНАЦІЇ | П.А.РИЧКОВПередісторія заснування колегіуму в Овручі пов’язана з ініціативою покатоличеного українського шляхтича Гната-Олександра Єльця. Вступивши до ордену єзуїтів, він зобов’язався обернути на користь поширення на Поліссі «справжнього» християнства – католицизму, зокрема на створення колегіуму зі школами в приналежному йому містечку Ксаверові, всю свою спадщину. Ксаверівська оселя зі статусом резиденії була таким чином відкрита 1635 року. Перші помешкання та костел були дерев’яними, В 1648 році ксаверівська резиденція зачиняється. Як виявилося згодом, – назавжди.
Про кордони Древлянської землі | Звіздецький Б. А.
Стаття присвячена одному з актуальних завдань слов’янської археології — визначенню кордонів Древлянського племінного союзу.
ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ДРЕВЛЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ VIII—X ст. | Звіздецький Б. А.
До останнього часу дані про ранні укріплення на території одного із літописних східнослов’ янських об’єднань — древлян були практично відсутні. Фахівці, коментуючи рядки “Повісті временних літ” у яких яскраво описана боротьба древлян із Києвом у середині X ст., задовольнялись лише констатацією самого факту про наявність “градів” у повсталих древлян.
ЛІТОПИСНІ ДРЕВЛЯНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СУСІДНІХ ТЕРИТОРІЙ | Петрашенко В. О.
В історії слов’ян важливе місце належить періоду, що отримав у науковій літературі назву “літописні племена”, розселення яких на теренах східнослов’янської держави вінчає майже тисячолітній період слов’янського етногенезу.
Из топографіи г. Овруча. Въ эпоху до Второй половины XVI Вѣка. | Я. В. Яроцкій.
Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.
ОБРОБКА ПІРОФІЛІТОВОГО СЛАНЦЮ НА УКРІПЛЕНИХ ПОСЕЛЕННЯХ ОВРУЦЬКОГО КРЯЖУ | Павленко С. В.
Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.
Археологічні дослідження літописного Вручого в Овруцькому проекті | Томашевський А. П.
Матеріал із збірки “Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—X ст.” (м. Коростень, 6—8 вересня 2004 p.), присвяченої актуальним проблемам слов’янської і давньоруської археології. Для археологів, істориків, усіх, хто цікавиться дослідженням середньовічних старожитностей.