Стаття видатного мистецтвознавця, Павла Жолтовського, який разом із Степаном Таранущенко у 1926-1931 роках брав участь в експедиціях з виявлення та збору пам’яток історії та культури. Він дуже часто просто пішки з фотоапаратом у руках обійшов, досліджуючи Полтавщину, Чернігівщину, Поділля, Полісся, Київщину та Слобожанщину. Їх із Таранущенко унікальні фото, обміри, записи дозволили зберегти пам’ять про культурну спадщину, побут, традиції українського народу. «Ступанієм та п’ядієм обміряв Україну», — згадував учений. Подорожні вражіння про Полісся вийшли в журналі “Всесвіт”, №2 за 1929 рік.
Нарис, Валентина Нелепа, вихідця із села Покалів, це спроба зібрати факти про то, як жили звичайні люди в період окупації німецькими війсками 1941-1943 років. Робота не має цілі очорнити чи відбілити тих хто вторгся на нашу землю. Це зібрання відомих та невідомих фактів, особисто записаних спогадів тих, хто пройшов через війну та окупацію.
Стаття із довідника “Городские поселения в Российской Империи : Т. 1” виданого в 1860 році. Текст подано як в оригіналі, та додано ілюстративний матеріл із інших джерел.
Сторінки із “Lusntracya DOBR KROLA JMci w Woiewodztwach Podolskim, Braclawskim, Kiiowskim…”, що стосуються Київського воєводства Житомирського та Овруцького староств. Люстрація за 1616 рік.
Подорожні нариси про поліські землі початку XX сторіччя. Про тогочасний економічний стан, побут мешкаців та природу Полісся. Матеріал авторства А. Савенко був опублікований серією статей в щоденній газеті “Кіевлялинъ” в 1902 році.
Книга про село Покалів, його жителів, їх історії, звичаї, побут та легенди.
Опис подорожі в 1925 році до містечка Словечно. Коротенький нарис про побут та враження автора.
Подорожній нарис про поїздку із Коростеня в Овруч у 1902 році. Подано цікаві спостереження під час подорожі, опис міста, історичних памяток та економічний стан.
Преображенський собор на Замковій горі в Овручі. Мальовано із фото 1925 року маслом в 1934 році. Художник Полствін Павло.
У статті на основі використаних архівних джерел висвітлено питання писанкарства в с. Гладковичі на Овруччині. Відомості про виготовлення фарбованих, розписаних великодніх яєць надходили до Волинського центрального музею, який і розсилав запитальники. Подано матеріал, зібраний членами етнографічного гуртка, що існував при сільській школі.
(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)
Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.
У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.