Стаття, мистецтвознавця, музейника, дослідника української старовини, котра вийшла друком у 1969 році в журналі “Народна творчість та етнографія”. Для розв’язання проблеми ґенези традиційного житла, дослідники потребували матеріалів з регіонів, де збереглись архаїчні будівельні форми, а саме – з Полісся. Тому 1928 року була організована поїздка на Полісся у складі П. Жолтовського та Д.Чукина, які проїхали від села Пакуль на Чернігівщині до тодішнього кордону з Польщею. Наступна експедиція відбулась у 1931 р. для обстеження Олевського району Житомирської області.

В статті «Обычаи и повѣрья, пріуроченные къ «Велыкодню» подано численні оповіді про звичаї використання «писанок» та «крашанок» на Великодні свята населення Волинської, Подільскої та частково Київської губерній.

Публічна лекція, прочитана Орестом Авксентійовичом Фотинським 11 листопада 1898 р. в м.Житомирі, на користь Товариства допомоги нужденним вихованкам Волинського жіночого училища духовного відомства.

Стаття із журналу “Этнографическое обозрение” за 1899 рік. В ній автор, А. Н. Малинка подає зібрані ним відомості про звичаї та техніки виготовлення писанок та крашанок на Волині. Детальний опис всього процессу від виготовлення фарб, інструменту для писання та самої технології створення писанки. Перелічені всі відомі йому елементи орнаменту та згадані деякі традиції пов’язані з крашанками та писанками.

На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули  мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бер­дичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іско­рость — Бе­хи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.

Стаття  Хведора Вовка побудована на матеріалах, зібраних ним під час його півторамісячної етнографічної подорожі 1909 року по повітах сучасних Волинської, Житомирської і Рівненської областей та вийшла друком у «Материалах по этнографии России» за 1910 рік

Стаття про бортництво на овруччині майже півтора сторіччя тому. Вийшла друком в другому томі “ТРУДЫ ИМПЕРАТОРСКАГО ВОЛЬНАГО ЭКОНОМИЧЕСКАГО ОБЩЕСТВА” в 1874 році

Стаття видатного мистецтвознавця, Павла Жолтовського, який разом із Степаном Таранущенко у 1926-1931 роках брав участь в експедиціях з виявлення та збору пам’яток історії та культури. Він дуже часто просто пішки з фотоапаратом у руках обійшов, досліджуючи Полтавщину, Чернігівщину, Поділля, Полісся, Київщину та Слобожанщину. Їх із Таранущенко унікальні фото, обміри, записи дозволили зберегти пам’ять про культурну спадщину, побут, традиції українського народу. «Ступанієм та п’ядієм обміряв Україну», — згадував учений. Подорожні вражіння про Полісся вийшли в журналі “Всесвіт”, №2 за 1929 рік.

Подорожні нариси про поліські землі початку XX сторіччя. Про тогочасний економічний стан, побут мешкаців та природу Полісся. Матеріал авторства А. Савенко був опублікований серією статей в щоденній газеті “Кіевлялинъ” в 1902 році.

У статті на основі використаних архівних джерел висвітлено питання писанкарства в с. Гладковичі на Овруччи­ні. Відомості про виготовлення фарбованих, розписаних великодніх яєць надходили до Волинського центрального музею, який і розсилав запитальники. Подано матеріал, зібраний членами етнографічного гуртка, що існував при сільській школі. 

(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)

Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.