Стаття, мистецтвознавця, музейника, дослідника української старовини, котра вийшла друком у 1969 році в журналі “Народна творчість та етнографія”. Для розв’язання проблеми ґенези традиційного житла, дослідники потребували матеріалів з регіонів, де збереглись архаїчні будівельні форми, а саме – з Полісся. Тому 1928 року була організована поїздка на Полісся у складі П. Жолтовського та Д.Чукина, які проїхали від села Пакуль на Чернігівщині до тодішнього кордону з Польщею. Наступна експедиція відбулась у 1931 р. для обстеження Олевського району Житомирської області.

В 1897-1900 роках, бароном Ф. Р. Штейнгелем разом із Н. Ф. Беляшевським було роскопано 53 кургани в Рівненському, Луцькому, Житомирському та Овруцькому повіті.

У цьому виданні вміщено: короткий огляд губернії в природно-історичному та економічному відношенню, опис новостворених округів і районів, список населених пунктів з розподілом їх по сільрадам та алфавітний покажчик до цього списку, а також є схематична карта новостворених округів і районів.

В статті «Обычаи и повѣрья, пріуроченные къ «Велыкодню» подано численні оповіді про звичаї використання «писанок» та «крашанок» на Великодні свята населення Волинської, Подільскої та частково Київської губерній.

19 квітня 2021 року виповнилося 120 років з дня народження мого дідуся Григорія Леонідовича Кисельова – українського музикознавця, науковця та викладача. Його недовге життя – всього неповний 51 рік – відзеркалило ті історичні катаклізми, які довелося пережити поколінню народжених на зламі століть.

У 1868 році, в Житомирі вийшов перший випуск «Збірник пам’ятників руської народності і православ’я на Волині» (в оригиналі «Сборникъ памятниковъ русской народности и православія на Волыни»)

Ця книжка є органічним продовженням розповіді про сьогодення нащадків древлян, розпочата фотобуклетом “Овруч” у літку 2005 р. Тільки охоплює вона не лише життя мешканців міста, а, перш за все, жителів сільської місцевості від Богданівки на сході до Селезівки на заході.

Це друга книга в науково-популярній краєзнавчій серії «Житомирщина: сторінки історії». У другій книзі – «Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі» – розповідається про найважливіші археологічні пам’ятки та історичні події періоду розпаду общинно-родових відносин і зародження держави у східніх слов’ян.