Замітка вийшла в історичному ілюстрованному щомісячному журналі «Давня і Нова Росія» (Древняя и Новая Россія)  в № 12 за 1876 рік. Матеріал цікавий не так описом стану руїн Василівської церкви, як віруваннями та традиціями овручан стосовно ціеї пам’ятки.

Замітка невідомого овруцького городянина, яка була надрукована в газеті “Кіевлянинъ” N°128, та передрукована у N°22 “ВОЛЫНСКІЯ ЕПАРХІАЛЬНЫЯ ВЪДОМОСТИ” за 1877 рік.

В статті священника В. Пояркова описано важливі моменти православ’я на Овруччині, в період Литовсько-Польского царства, та історію руйнації, занепаду та відновлення Василівського храму.

В статті розглянуті основні етапи архітектурно-планувального розвитку міста Овруча на Волині та його найдавнішої архітектурної памятки – церкви Св.Василія. На основі публікованих джерел та архівних матеріалів здійснена спроба прослідувати архітектурну історію храму, показане значення його відновлення для формування основ наукової реставрації.

Фото сіл Мошки, Козулі, Рудня, Рудня Товчанська, Рудня Сирниця зроблені в 1929-1931 роках Стефаном Таранущенко та Павлом Жолтовським під час їх експедицій Поліссям.

У книжці висвітлюються різноманітні аспекти природи і матеріальної культури Житомирщини — одного з найдавніших центрів етногенезу слов’янства. Порушуються проблеми збереження унікальних пам’яток природи і культури на території, що зазнала впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Записи Микити Юхимовича Залізка, в 1920-их роках, інструктора сільських комнезамів з обліку і вилученню куркульських земель, про тогочасні події в Покалівській волості. Матеріал, як і подобає автору – номенклатурному діячу, повністтю поданий з “правильної точки зору в ідеологічно вірному тоні”, але ж все таки багатий фактами та призвищами, і може бути цікавих дослідникам родоводів та  історії краю.

У довіднику вміщено інформацію про всі зміни в адміністративно-територіальному устрої на терені сучасної Житомирської області за останній 200-річний період. Зміни показані в розрізі районів, селищних та сільських рад, окремих населених пунктів. Інформацію подано по розділах: райони, селищні та сільські ради (існуючі та ліквідовані), населені пункти.

Стаття видатного мистецтвознавця, Павла Жолтовського, який разом із Степаном Таранущенко у 1926-1931 роках брав участь в експедиціях з виявлення та збору пам’яток історії та культури. Він дуже часто просто пішки з фотоапаратом у руках обійшов, досліджуючи Полтавщину, Чернігівщину, Поділля, Полісся, Київщину та Слобожанщину. Їх із Таранущенко унікальні фото, обміри, записи дозволили зберегти пам’ять про культурну спадщину, побут, традиції українського народу. «Ступанієм та п’ядієм обміряв Україну», — згадував учений. Подорожні вражіння про Полісся вийшли в журналі “Всесвіт”, №2 за 1929 рік.

Нарис, Валентина Нелепа, вихідця із села Покалів, це спроба зібрати факти про то, як жили звичайні люди в період окупації німецькими війсками 1941-1943 років. Робота не має цілі очорнити чи відбілити тих хто вторгся на нашу землю. Це зібрання відомих та невідомих фактів, особисто записаних спогадів тих, хто пройшов через війну та окупацію.

Стаття із довідника “Городские поселения в Российской Империи : Т. 1” виданого в 1860 році. Текст подано як в оригіналі, та додано ілюстративний матеріл із інших джерел.

Сторінки із “Lusntracya DOBR KROLA  JMci w Woiewodztwach Podolskim, Braclawskim, Kiiowskim…”, що стосуються Київського воєводства Житомирського та Овруцького староств. Люстрація за 1616 рік.