У 1868 році, в Житомирі вийшов перший випуск «Збірник пам’ятників руської народності і православ’я на Волині» (в оригиналі «Сборникъ памятниковъ русской народности и православія на Волыни»)

Ця книжка є органічним продовженням розповіді про сьогодення нащадків древлян, розпочата фотобуклетом “Овруч” у літку 2005 р. Тільки охоплює вона не лише життя мешканців міста, а, перш за все, жителів сільської місцевості від Богданівки на сході до Селезівки на заході.

Це друга книга в науково-популярній краєзнавчій серії «Житомирщина: сторінки історії». У другій книзі – «Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі» – розповідається про найважливіші археологічні пам’ятки та історичні події періоду розпаду общинно-родових відносин і зародження держави у східніх слов’ян.

Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Багаторічні студіювання авторки впродовж 1990-2010-х рр. увінчались унікальним виданням, виконаним у парадигмі історичної антропології та міждисциплінарності й присвяченим розв’язанню проблем повсякденного життя різних верств волинської спільноти XVI – першої половини XVII ст.

Історичне минуле лісів Житомирщини, економічнй та екологічний стан, перспективи розвитку та нагальні проблеми, все це детально оглянуто в монографї співавторів В. О. Бузун, В. М. Турко та Ю. В. Сірук, що вийшла друком у Житомирі в 2018 році.

Звіти про поїздки по Волинському Поліссю для вивчення народних говорів, які Камінський В’ячеслав Арсенович провів у 1910 та 1913 роках

Цей проект є новим етапом великої роботи по обробці, класифікації та підготовці до публікації польових матеріалів Поліської етнолінгвістичною експедиції в українське, білоруське і російське Полісся під керівництвом академіка Н. І. Толстого в 80-х – початку 90-х рр. XX ст. Основна практична мета даного проекту – наукова підготовка до видання корпусу польових матеріалів по поліській демонології.

Робота видатних геологів, петрографів Миколи Барбот де Марні та Олександра Карпінського по геології Волині, яка була опублікована у “Науково-історічній сбірці, виданій Гірничим інстітутом до дня його столітнього ювілею, 21 жовтня 1873 року” (“Научно-историческій сборнікъ, изданный Горнымъ институтомъ ко дню его столѣтняго юбилея, 21 октября 1873 года.”)

Нарис “Дворянство Волынской губернии” за підписом князя Н. Имеретинского, вийшов в серією статей у 1867-1868 роках в “Волынскихъ Губернскихъ Вѣдомостях”, і потім виданий у Житомирі окремою книгою.

У книжці висвітлюються різноманітні аспекти природи і матеріальної культури Житомирщини — одного з найдавніших центрів етногенезу слов’янства. Порушуються проблеми збереження унікальних пам’яток природи і культури на території, що зазнала впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Записи Микити Юхимовича Залізка, в 1920-их роках, інструктора сільських комнезамів з обліку і вилученню куркульських земель, про тогочасні події в Покалівській волості. Матеріал, як і подобає автору – номенклатурному діячу, повністтю поданий з “правильної точки зору в ідеологічно вірному тоні”, але ж все таки багатий фактами та призвищами, і може бути цікавих дослідникам родоводів та  історії краю.