Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Багаторічні студіювання авторки впродовж 1990-2010-х рр. увінчались унікальним виданням, виконаним у парадигмі історичної антропології та міждисциплінарності й присвяченим розв’язанню проблем повсякденного життя різних верств волинської спільноти XVI – першої половини XVII ст.

Історичне минуле лісів Житомирщини, економічнй та екологічний стан, перспективи розвитку та нагальні проблеми, все це детально оглянуто в монографї співавторів В. О. Бузун, В. М. Турко та Ю. В. Сірук, що вийшла друком у Житомирі в 2018 році.

Звіти про поїздки по Волинському Поліссю для вивчення народних говорів, які Камінський В’ячеслав Арсенович провів у 1910 та 1913 роках

Цей проект є новим етапом великої роботи по обробці, класифікації та підготовці до публікації польових матеріалів Поліської етнолінгвістичною експедиції в українське, білоруське і російське Полісся під керівництвом академіка Н. І. Толстого в 80-х – початку 90-х рр. XX ст. Основна практична мета даного проекту – наукова підготовка до видання корпусу польових матеріалів по поліській демонології.

Робота видатних геологів, петрографів Миколи Барбот де Марні та Олександра Карпінського по геології Волині, яка була опублікована у “Науково-історічній сбірці, виданій Гірничим інстітутом до дня його столітнього ювілею, 21 жовтня 1873 року” (“Научно-историческій сборнікъ, изданный Горнымъ институтомъ ко дню его столѣтняго юбилея, 21 октября 1873 года.”)

Нарис “Дворянство Волынской губернии” за підписом князя Н. Имеретинского, вийшов в серією статей у 1867-1868 роках в “Волынскихъ Губернскихъ Вѣдомостях”, і потім виданий у Житомирі окремою книгою.

У книжці висвітлюються різноманітні аспекти природи і матеріальної культури Житомирщини — одного з найдавніших центрів етногенезу слов’янства. Порушуються проблеми збереження унікальних пам’яток природи і культури на території, що зазнала впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Записи Микити Юхимовича Залізка, в 1920-их роках, інструктора сільських комнезамів з обліку і вилученню куркульських земель, про тогочасні події в Покалівській волості. Матеріал, як і подобає автору – номенклатурному діячу, повністтю поданий з “правильної точки зору в ідеологічно вірному тоні”, але ж все таки багатий фактами та призвищами, і може бути цікавих дослідникам родоводів та  історії краю.

У довіднику вміщено інформацію про всі зміни в адміністративно-територіальному устрої на терені сучасної Житомирської області за останній 200-річний період. Зміни показані в розрізі районів, селищних та сільських рад, окремих населених пунктів. Інформацію подано по розділах: райони, селищні та сільські ради (існуючі та ліквідовані), населені пункти.

Нарис, Валентина Нелепа, вихідця із села Покалів, це спроба зібрати факти про то, як жили звичайні люди в період окупації німецькими війсками 1941-1943 років. Робота не має цілі очорнити чи відбілити тих хто вторгся на нашу землю. Це зібрання відомих та невідомих фактів, особисто записаних спогадів тих, хто пройшов через війну та окупацію.

У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.