Монографія присвячена дослідженню міст Волинської губернії у складі царської Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які пов’язані з важливими трансформаціями, викликаними проведенням реформування у межах царської Росії та початковим етапом модернізації суспільства на шляху переходу від традиційного аграрного до сучасного урбанізованого.

Дослідження історичних, культурних та природних пам’яток овруцького повіту, надруковане у “Волынские губернские вѣдомости” в декількох номерах за 1854 рік.

Іван Спиридонович Абрамов, видатий краєзнавець з Сумщини. Вчителювання на Волині дало йому можливість ближче познайомитись з народною культурою цього регіону. Як наслідок, світ побачили наукові фольклорно-етнографічні статті. Одна з них стосується Овруцької волості – «По волынским захолустьям («Эскизы из дорожного альбома»)» надрукована у журналі “Живая Старина” в 1906 році.

Повна версія матеріалу опублікованного фолькльористом та літературознавцем Миколою Івановичем Коробка у 1908 році в періодічному виданні “Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии Наук” Том. XIII. Кн. 1.

“Колядки и щедровки, записанный въ Волынскомъ Полѣсьи” зібрані фольклористом, літературознавецем Миколою Івановичем Коробкою, та надруковані у періодичному виданні “ЖИВАЯ СТАРИНА” 1901 році №2 відділ етнографії

Перший том п’ятитомної праці викладача Волинської духовної семинарії М. І. Теодоровича, містить історичний нарис Волині, огляд Волинської єпархії та описи Житомирського, Новоград-Волинського і Овруцького повітів (на території сучасної Житомирської області).

До видання увійшли справи актової книги Книга Овруцького замкового уряду за 1678 р. Опубліковані документи ілюструють картину тогочасних правових та культурних відносин на українських землях, які на той час входили до складу Речі Посполитої.

Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками.

В книге описываются календарные праздники и обряды весеннее-летнего цикла у восточнославянских народов XIX – начала XX в., показывается глубокая древность земледельческих обрядов, связь народной календарной обрядности с земледелием. Особо выделяются игровые, развлекательные элементы обрядов, их красочное оформление, праздничный колорит.

Фундаментальный свод сведений о дохристианском мировосприятии и обрядности славянских народов. Автор предлагаемой книги – Александр Сергеевич Фаминцын (1841-1896) – не был профессиональным этнографом или религиоведом, он был одним из самых известных в России историков музыки. Именно интерес Фаминцына к истокам русского и славянского песенного фольклора заставил его обратиться к изучению славянского язычества и его следов в народных песнях, заговорах, заклинаниях и других обрядовых текстах. Ссылки на Божества древних славян и другие его работы можно было встретить во многих сочинениях как российских, так и западных историков и этнографов, это сочинение внесло немалый вклад в развитие славяноведения.