Замітка вийшла в історичному ілюстрованному щомісячному журналі «Давня і Нова Росія» (Древняя и Новая Россія)  в № 12 за 1876 рік. Матеріал цікавий не так описом стану руїн Василівської церкви, як віруваннями та традиціями овручан стосовно ціеї пам’ятки.

Замітка невідомого овруцького городянина, яка була надрукована в газеті “Кіевлянинъ” N°128, та передрукована у N°22 “ВОЛЫНСКІЯ ЕПАРХІАЛЬНЫЯ ВЪДОМОСТИ” за 1877 рік.

В статті священника В. Пояркова описано важливі моменти православ’я на Овруччині, в період Литовсько-Польского царства, та історію руйнації, занепаду та відновлення Василівського храму.

В статті розглянуті основні етапи архітектурно-планувального розвитку міста Овруча на Волині та його найдавнішої архітектурної памятки – церкви Св.Василія. На основі публікованих джерел та архівних матеріалів здійснена спроба прослідувати архітектурну історію храму, показане значення його відновлення для формування основ наукової реставрації.

Стаття із довідника “Городские поселения в Российской Империи : Т. 1” виданого в 1860 році. Текст подано як в оригіналі, та додано ілюстративний матеріл із інших джерел.

Сторінки із “Lusntracya DOBR KROLA  JMci w Woiewodztwach Podolskim, Braclawskim, Kiiowskim…”, що стосуються Київського воєводства Житомирського та Овруцького староств. Люстрація за 1616 рік.

Подорожній нарис про поїздку із Коростеня в Овруч у 1902 році. Подано цікаві спостереження під час подорожі, опис міста, історичних памяток та економічний стан.

Стаття із книги “PAWEŁ GIŻYCKI SJ ARCHITEKT POLSKI XVIII WIEKU” | “Павел Ґіжицький – польський архітектор 18 століття”. Дослідники на основі стилістичного та порівняльного аналізу архітектурних форм, вважають Ґіжицького автором проекту Овруцького костьолу та колегії єзуїтів.

Прохання голови та гласних Овруцької думи до Голови Директорії УНР про виділення коштів на допомогу постраждалому населенню міста та призначення слідчої комісії для розслідування кровавих подій і злочинств у місті. Не пізніше 26 лютого 1919 р.

На підставі невідомих раніше документів висвітлено перебіг військової операції Північної групи армії УНР проти з’єднань Червоної армії у районі Коростеня в березні 1919 р. Актуальність дослідження зумовлена цілковитою невисвітленістю коростенської операції в історичній літературі, хоча успішне здобуття українськими військами Коростеня стало першим значним військовим успіхом армії УНР в ході другої війни з Радянською Росією (1918–1920 рр.).