Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.
Категорія: Історія міста
Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.
Матеріал із збірки “Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—X ст.” (м. Коростень, 6—8 вересня 2004 p.), присвяченої актуальним проблемам слов’янської і давньоруської археології. Для археологів, істориків, усіх, хто цікавиться дослідженням середньовічних старожитностей.
Серед чисельного археологічного доробку відомого дослідника старожитностей України Вікентія Вячеславовича Хвойки існує одне маловідоме, втім цікаве, дослідження, з обставинами якого і знайомить запропонована стаття.
Статья о курганах древлян из книги “Русскія Древности въ памятникахъ искусства” выпуск пятый “Курганныя древности и клады домонгольскаго періода” изданной в С.-Петербурге в 1897 году. Орфография сохранена.
Вторая часть материала из книги “КНИГА ПОГРОМОВ. Погромы на Украине, в Белоруссии и европейской части России в период Гражданской войны 1918-1922 гг.” относящаяся к Овручскому району.
Материал из книги “КНИГА ПОГРОМОВ. Погромы на Украине, в Белоруссии и европейской части России в период Гражданской войны 1918-1922 гг.” Сборник документов.
Иследовательская статья советского археолога Ростислава Леонидовича Розенфельдта. Материал опубликованный в журнале «Советская археология», который издавался институтом археологии АН СССР. Выходил с 1957, является преемником одноимённых сборников, издававшихся в 1936—59 (в. 1—30). «Советская археология» публикует материалы о важнейших открытиях советских археологов, знакомит с археологическими работами за рубежом.
Історичний нарис про Овруч опубікований в “Волынские епархиальные ведомости” в 1 номері за 1876 рік, неофіційна частина.
Овручский храм во имя святителя Василия Великого первоначально был заложен и построен равноапостольным князем Владимиром в честь святого, имя которого князь Владимир принял при крещении. Этот храм перестроил другой князь Василий, по народному именованию Рюрик Ростиславович. Он сложил Овручский Васильевский храм из камней и покрыл золочёной крышей и золотыми главами. С того времени храм стали называть златоверхим собором. При нападении в 1240 году на Русь татар, они овладели г. Овручем и разрушили Васильевский златоверхий собор. Однако русские князья опять восстановили Овручский храм, но литовский князь Гедимин во время похода на Русь снова подвёрг храм разрушению. Гедимин опрокинул всю южную сторону храма и совершенно разрушил западную, так что остались только восточная и северная стены собора. Шестьсот лет оставался храм в развалинах.
Сьогодні мало кому відомо, що наприкінці XVIII століття в Овручі перебували славетні російські полководці Олександр Суворов і Михайло Кутузов.
ДО ВАС моє слово, Жителі древнього Овруча. Хочу нагадати вам той листопадовий ранок, коли у місто увійшли партизани і вигнали з нього гітлерівців. Сьогодні у світлий і радісний день нашого свята разом з вами я з великою гордістю згадую своїх друзів по боротьбі, партизанів з’єднання Героя Радянського Союзу генерал-майора 0. М. Сабурова — комуністів Миколу Мартим’янова. Василя Курочкіиа, комсомольців Василя Волчка, Степана Павленюка і Олександра Бивалова.