Історичний нарис про Овруч опубікований в “Волынские епархиальные ведомости” в 1 номері за 1876 рік, неофіційна частина.
А. Сендульський. Город Овручъ. (10,1 MiB, 1 107 завантажень)
Про автора, матріал із сайту http://istvolyn.info/:
Серед плеяди волинських шестидесятників-просвітників XIX ст. провідне місце належить Аполлонію Дорофійовичу Сендульському. Про нього писав журнал «Киевская старина» 1882 року: «Отець Аполлоній Сендульський був у вищій мірі визначною особою. В ньому щасливо з’єдналися прекрасна людина, освічений священик-пастир, непересічний діяч-адміністратор і найвидатніший місцевий учений-історик». Сюди можна додати, що він усе життя знаходився в гущі народу, сповна розділив долю волинського села і своєю працею на тлі пастирства, освіти і краєзнавства виступив як діяч українського національного відродження другої половини ХІХ ст.
Народився Сендульський 17 жовтня 1830 року, у селі Садки Кременецького повіту на Волині, в родині священнослужителя. Батько рано помер і всі складності виховання дісталися матері, яка спромоглася дати сину необхідну освіту. Спочатку Сендульський студіював у Загаєцькому церковно-приходському училищі Кременецького повіту, згодом у Кременецькому повітовому училищі й нарешті 1854 року закінчив Волинську духовну семінарію. Уже на старших курсах семінарії учень Сендульський почав збирати народний фольклор, записувати звичаї і обряди сіл Кременецького, Острозького і Заславського повітів Південно-Східної Волині, цікавитись історією краю. 1854 року Сендульський прийняв парафію у селі Сивки Острозького повіту, нині на Рівненщині, і до останніх днів залишився тут парафіяльним священиком.
Проте найбільше талант просвітника виявився у Сендульського на ниві дослідження історії Волині і краєзнавства.
На початку 60-х років Сендульський відгукнувся на заклик Волинського єпархіального начальства до написання історико-статистичних описів міст і сіл краю з метою протистоянню католицизму. Збираючи матеріали Сендульський зацікавився археологією, старожитностями, пошуками істини в історії Волині. А. Сендульський підготував і обнародував протягом 1868-1882 років на шпальтах «Волынских епархиальных ведомостях» понад 40 історично-статистичних описів та історичних нарисів про парафії, церкви і, головним чином, міста і села Волинської губернії. З-поміж них не втратили своєї актуальності для нинішніх науковців його історичні дослідження Луцька, Рівного, Овруча, Дубна, Кременця, Берестечка, Боромеля, Чарторийська, Пересопниці, Корця, Вишгорода і нашого Клеваня, а також населених місць Південно-Східної Волині.
Цінність цих нарисів полягає в тому, що ними започатковані грунтовна розробка історії міст і сіл, парафій, подальшого вивчення Волині загалом, фундамент волинознавства. Для творчості А.Сендульського притаманні риси об’єктивності викладу фактів, широкого використання документальних джерел, порівняльного історико-статистичноао методу дослідження. Він змушений був писати твори російською мовою за прийнятими тоді стандартами, крізь які чітко простежується просвітницьке зображення самобутності укладу на Волині українського вселення, його духовної і матеріальної культури.
7 січня 1882 року Аполлоній Сендульський помер у Сивках. Соратник по дослідженню Волині Олександр Тарнавський помістив некролог у журналі«Киевская старина», в якому про Сендульського писав як про «скромного і невідомого, але гідного світлої пам’яті місцевого діяча в галузі історії».