Подорожні нариси про поліські землі початку XX сторіччя. Про тогочасний економічний стан, побут мешкаців та природу Полісся. Матеріал авторства А. Савенко був опублікований серією статей в щоденній газеті “Кіевлялинъ” в 1902 році.

У статті на основі використаних архівних джерел висвітлено питання писанкарства в с. Гладковичі на Овруччи­ні. Відомості про виготовлення фарбованих, розписаних великодніх яєць надходили до Волинського центрального музею, який і розсилав запитальники. Подано матеріал, зібраний членами етнографічного гуртка, що існував при сільській школі. 

(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)

Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.

У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.

Вже 25 років я їжджу, як діалектолог та етнограф по селах України. Ці експедиції дарують незабутні зустрічі з десятками людей, відкривають правдиві сторінки нашої історії колективізації голодомору, війни чорнобильської трагедії, вводять у світ багатющої народної культури.
А почалося це із села Бехи Коростенського району на Житомирщині. Тут я відчула живий подих деревлянської землі.

У збірнику матеріалів конференції здійснений показ шляхетства України як історикокультурного феномену; прослідкована історична тяглість становлення дворянсько-шляхетських родів від Древлянщини до сьогодення.

Стаття наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Н. Кобилінської, що була надрукована в журналі “Народне мистецтво” №3-4 за 2000 рік.

Іван Спиридонович Абрамов, видатий краєзнавець з Сумщини. Вчителювання на Волині дало йому можливість ближче познайомитись з народною культурою цього регіону. Як наслідок, світ побачили наукові фольклорно-етнографічні статті. Одна з них стосується Овруцької волості – «По волынским захолустьям («Эскизы из дорожного альбома»)» надрукована у журналі “Живая Старина” в 1906 році.

Повна версія матеріалу опублікованного фолькльористом та літературознавцем Миколою Івановичем Коробка у 1908 році в періодічному виданні “Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии Наук” Том. XIII. Кн. 1.