В книге на основе материалов Полесского архива Института славяноведения РАН и собственных полевых записей автора исследуется традиционный народный календарь Полесья – календарная терминология (названия праздников, дат и периодов года, почитаемых и “опасных” дней), обрядовое содержание календаря, обычаи, запреты, предписания, относящиеся к праздникам, мифологические верования, связанные с ними. Полесский календарь рассматривается в широком этнокультурном контексте, в его типологических и ареальных связях с календарными традициями других славянских регионов.
Позначка: етнографія
Скан видання “Волынский народный календарь на 1892 год, год четвёртый, Житомир, 1891 г.”
Мета цієї невеликої історичної розвідки в історію чи не найбільшої в районі групи корінних жителів північної окраїни України – так званої дрібнопомісної шляхти-селян з геральдичними гербами, українців з діда-прадіда і православних по вірі, прізвища яких носять формально польські закінчення, хоч до польської нації вони ніякого відношення не мали ніколи. Вони спілкуються чудовою українською мовою, яка несе в собі відгуки нападів татар, багатовікового панування Речі Посполитої, перебування у складі Російської Імперії.
«Настоящая заметка представляет собой переработку статьи нашей, погребенной на страницах «Памятной Книги Волынской губернии на 1899 год».
ТАЇНА РОДУ-НАРОДУ В ОБРЯДАХ ПРЕДКІВ ОВРУЧЧИНА–СЛОВЕЧАНЩИНА–КОРОСТЕНЩИНА (підбілоруська зона української культури)
Поліський регіон України здавна манить до себе дослідників духовної культури східних слов’ян, духовної культури українського етносу. Тут до останнього часу побутують, та навіть і активно функціюють, архаїчні форми землеробського та тваринницького виробництва, обрядовості, світогляду, звичаїв та традицій.