Стаття надрукована у історичному журналі «Киевская старина» в номері 3 за 1902 рік, II розділ, сторінки 240-242
Категорія: Статті
Село Коптівщина на Овруччині вперше згадується у письмових джерелах в описі Овруцького замку 1545 року як маєток зем’янина Тимка Посеговського, який отримав цю землю за вислугу.
Стаття із книги “PAWEŁ GIŻYCKI SJ ARCHITEKT POLSKI XVIII WIEKU” | “Павел Ґіжицький – польський архітектор 18 століття”. Дослідники на основі стилістичного та порівняльного аналізу архітектурних форм, вважають Ґіжицького автором проекту Овруцького костьолу та колегії єзуїтів.
Повідомлення про п’яні погроми у Овручі в кінці березня 1917 року.
Прохання голови та гласних Овруцької думи до Голови Директорії УНР про виділення коштів на допомогу постраждалому населенню міста та призначення слідчої комісії для розслідування кровавих подій і злочинств у місті. Не пізніше 26 лютого 1919 р.
На підставі невідомих раніше документів висвітлено перебіг військової операції Північної групи армії УНР проти з’єднань Червоної армії у районі Коростеня в березні 1919 р. Актуальність дослідження зумовлена цілковитою невисвітленістю коростенської операції в історичній літературі, хоча успішне здобуття українськими військами Коростеня стало першим значним військовим успіхом армії УНР в ході другої війни з Радянською Росією (1918–1920 рр.).
Документальні записки Прохода Василя Хомича, підполковника Армії УНР, історика, науковцья і публіциста, історіографа дивізії сірожупанників. В цій публікації наведена частина, що стосується боїв за Коростень-Овруч. Також є посилання на повний текст “Записки до Історії Сірих (сірожупанників)”
Детальна стаття про бої, що точилися за Коростень-Овруч у 1919 році між армією УНР та більшовиками. Автор генерал-хорунжий Пузицький Антін Олексійович, безпосередній учасник подій. Стаття була опублікована у збірнику “За державність. Матєріяли до історії війська українського”, Каліш 1930 р.
У статті здійснено спробу показати склад Наринської волості, придбаної Немиричами у 1620-х роках, а також їхню діяльність, спрямовану на розширення її території, осадження нових сіл та збільшення населення.
Стаття В.А. Місяця, в журналі “Краткие сообщения Института археологии УССР” за 1956 рік, вип. 6, про бівень мамонта з насічками, який було знайдено в яру поблизу с. Клинець, та проданий селянами скупникам утиль-сировини. Потім В. О. Місяцю вдалося розшукати його в Овручі.
У статті розглянуто спробу заснування на початку 1920-х рр. у м. Овруч повітового музею, висвітлюється діяльність овруцької науково-археологічної комісії, вперше вводяться до наукового обігу наявні архівні джерела та аналізуються причини припинення існування цих установ, прослідковується доля їх співробітників, відображено розвиток колекціонування археологічних старожитностей на рубежі ХІХ – ХХ ст. на Словечансько-Овруцькому кряжі.
Карта Полісся Даніеля Цвіккера має досить скупу бібліографію. Про неї повідомляли польські бібліографи XIX ст. Так, Е. Раставецький у праці “Mappografia dawnej Polski”, у розділі “Марру wodne” подав заголовок цієї карти і текст її присвяти, а також повідомив, що їі примірник зберігається у колекції польських карт Дрезденської бібліотеки [1]