У 1925 р. І.Ф. Левицький відкрив палеолітичнустоянку на дюні в ур. Піщаному біля містечка Народичі. Перші польові дослідження проводились у 1927 р. і тривали до 1929 р. Для остаточного з’ясування складної стратиграфічної ситуації дослідники шурфували пам’ятку, околиці (усього закладено 30 шурфів).

У 1908 році, італійський підприємец Рікардо Гуаліно, купує 23 000 гектарів Листвинського лісу та землі. Займаючись заготівлею деревини він також розбудовує інфраструктуру регіону. Пропонуємо спогади Рікардо із книги “Frammenti di vita e pagine inedite” про часи перебування та господарювання в нашому краю.

У статті публікуються матеріали нової фінальнопалеолітичної стоянки Желонь, відкритої Овруцькою експедицією Інституту археології НАНУ на Овруцькому кряжі.

Коротенька замітка про про тогочасний стан та легенди про славне минуле однієї з древлянських столиць – Іскорості. Була надрукована учервневому номері за 1882 рік в щомісячному історичному журналі “Кіевская старина”.

В статті розглянуті основні етапи архітектурно-планувального розвитку міста Овруча на Волині та його найдавнішої архітектурної памятки – церкви Св.Василія. На основі публікованих джерел та архівних матеріалів здійснена спроба прослідувати архітектурну історію храму, показане значення його відновлення для формування основ наукової реставрації.

Стаття із довідника “Городские поселения в Российской Империи : Т. 1” виданого в 1860 році. Текст подано як в оригіналі, та додано ілюстративний матеріл із інших джерел.

Сторінки із “Lusntracya DOBR KROLA  JMci w Woiewodztwach Podolskim, Braclawskim, Kiiowskim…”, що стосуються Київського воєводства Житомирського та Овруцького староств. Люстрація за 1616 рік.

Подорожній нарис про поїздку із Коростеня в Овруч у 1902 році. Подано цікаві спостереження під час подорожі, опис міста, історичних памяток та економічний стан.

Прохання голови та гласних Овруцької думи до Голови Директорії УНР про виділення коштів на допомогу постраждалому населенню міста та призначення слідчої комісії для розслідування кровавих подій і злочинств у місті. Не пізніше 26 лютого 1919 р.

На підставі невідомих раніше документів висвітлено перебіг військової операції Північної групи армії УНР проти з’єднань Червоної армії у районі Коростеня в березні 1919 р. Актуальність дослідження зумовлена цілковитою невисвітленістю коростенської операції в історичній літературі, хоча успішне здобуття українськими військами Коростеня стало першим значним військовим успіхом армії УНР в ході другої війни з Радянською Росією (1918–1920 рр.).

Документальні записки Прохода Василя Хомича, підполковника Армії УНР, історика, науковцья і публіциста, історіографа дивізії сірожупанників. В цій публікації наведена частина, що стосується боїв за Коростень-Овруч. Також є посилання на повний текст “Записки до Історії Сірих (сірожупанників)”