В статті розглянуто стан шкіл Овруцького повіту в 1866 році. Досліджувались школи народицька, білокоровичська, жубровичська, радовльська, олевська, юровська та красноволокська.  Матеріал буде цікавий як дослідникам, освітянам так і всім хто цікавиться історією Овруччини. 

“Люстрація Овручскаго Замка въ 1552 году, Матеріалы для Исторіи Boлыни” було надруковано неофіційній частині “Волыскихъ Губернскихъ Ведомостей” у 1856 році. Серія статей вийшла як доповнення до “Описание Овручскаго уѣзда и его достопримѣчательностей” надрукованного в 1854 році.

Монографія присвячена дослідженню міст Волинської губернії у складі царської Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які пов’язані з важливими трансформаціями, викликаними проведенням реформування у межах царської Росії та початковим етапом модернізації суспільства на шляху переходу від традиційного аграрного до сучасного урбанізованого.

Дослідження історичних, культурних та природних пам’яток овруцького повіту, надруковане у “Волынские губернские вѣдомости” в декількох номерах за 1854 рік.

Стаття з журналу «Вестник Юго-Западной и Западной России» надрукована в номері за квітень 1864 року. Описано стан історичних памяток Овруча та овруцького повіту, проблеми з їх збереженням. Зважаючи на те, що видання проповідувало ідеологію «самодержавства, православ’я і народності» та «єдиної та неподільної Росії», всіляко підтримувало русифікаторську і колонізаторську політику царського уряду, стаття несе в собі відголосок позиції видавця. Але всеж таки дає багато матеріалу для аналізу історикам та краєзнавцям.

Становлення систематичної і спеціальної освіти на Волині пов’язане з ім’ям овручанина Олександра Ігнація Єльця, який, прийнявши католицтво, вчився в єзуїтських колегіумах Люблина і Познані, відвідував теологічні студії в Кракові. У1632 р, О.І.Єлець заклав у своєму маєтку Ксаверів (нині Малинський район), що знаходився в п’яти старих верстах (більше 40 км) від Овруча, дерев’яний костьол. Два роки по тому генерал ордену Вітеллески затвердив Ксаверівку як єзуїтську фундацію на Волині, при якій повинен був діяти колегіум – клерикальний середній учбовий заклад. За духовним заповітом після смерті О.І.Єльця Ксаверів повністю перейшов у володіння ієзуїтів (С.Заленський).

Перший том п’ятитомної праці викладача Волинської духовної семинарії М. І. Теодоровича, містить історичний нарис Волині, огляд Волинської єпархії та описи Житомирського, Новоград-Волинського і Овруцького повітів (на території сучасної Житомирської області).

Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками.

Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.

Одним із наслідків двохрічного перебування С.В. Русова на посаді волинського губернського прокурора стало написання ним цікавої краєзнавчої праці «Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире». Його зацікавила історія регіону, який нещодавно, у 1795 р. за третім поділом Польщі повністю ввійшов до складу Російської імперії.

Дослідження подій 1789 року, коли на території Волині, що була під владою Польщі, було розпочате переслідування селян та уніатського духовенства, звинувачених у спробі повстання проти панів.

Видавництво: Типографія М. П. Фріца, Київ
Рік: 1871
Сторінок: 46
Якість скану: низька, текст читабельний