Складена за новітніми та достовірними даними, на користь вивчаючих Російську Географію і для складання шляховиків мандрівникам, Службовцям в Військово-топографічному Депо, Свити Його Імператорської Величності по квартирмейстерській частині підполковником Пядишевим, 1821 року. [СПб., 1820-1827].
Позначка: Російска імперія
Мальована вручну мапа, складена волинським губернським землеміром Шмигельским.
Нарис “Дворянство Волынской губернии” за підписом князя Н. Имеретинского, вийшов в серією статей у 1867-1868 роках в “Волынскихъ Губернскихъ Вѣдомостях”, і потім виданий у Житомирі окремою книгою.
Замітка вийшла в історичному ілюстрованному щомісячному журналі «Давня і Нова Росія» (Древняя и Новая Россія) в № 12 за 1876 рік. Матеріал цікавий не так описом стану руїн Василівської церкви, як віруваннями та традиціями овручан стосовно ціеї пам’ятки.
В статті священника В. Пояркова описано важливі моменти православ’я на Овруччині, в період Литовсько-Польского царства, та історію руйнації, занепаду та відновлення Василівського храму.
Два фото на яких можна розгледіти міські будівлі та жителів Овруча початку XX сторіччя
В статті розглянуто стан шкіл Овруцького повіту в 1866 році. Досліджувались школи народицька, білокоровичська, жубровичська, радовльська, олевська, юровська та красноволокська. Матеріал буде цікавий як дослідникам, освітянам так і всім хто цікавиться історією Овруччини.
“Люстрація Овручскаго Замка въ 1552 году, Матеріалы для Исторіи Boлыни” було надруковано неофіційній частині “Волыскихъ Губернскихъ Ведомостей” у 1856 році. Серія статей вийшла як доповнення до “Описание Овручскаго уѣзда и его достопримѣчательностей” надрукованного в 1854 році.
Монографія присвячена дослідженню міст Волинської губернії у складі царської Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які пов’язані з важливими трансформаціями, викликаними проведенням реформування у межах царської Росії та початковим етапом модернізації суспільства на шляху переходу від традиційного аграрного до сучасного урбанізованого.
Дослідження історичних, культурних та природних пам’яток овруцького повіту, надруковане у “Волынские губернские вѣдомости” в декількох номерах за 1854 рік.
Стаття з журналу «Вестник Юго-Западной и Западной России» надрукована в номері за квітень 1864 року. Описано стан історичних памяток Овруча та овруцького повіту, проблеми з їх збереженням. Зважаючи на те, що видання проповідувало ідеологію «самодержавства, православ’я і народності» та «єдиної та неподільної Росії», всіляко підтримувало русифікаторську і колонізаторську політику царського уряду, стаття несе в собі відголосок позиції видавця. Але всеж таки дає багато матеріалу для аналізу історикам та краєзнавцям.
Становлення систематичної і спеціальної освіти на Волині пов’язане з ім’ям овручанина Олександра Ігнація Єльця, який, прийнявши католицтво, вчився в єзуїтських колегіумах Люблина і Познані, відвідував теологічні студії в Кракові. У1632 р, О.І.Єлець заклав у своєму маєтку Ксаверів (нині Малинський район), що знаходився в п’яти старих верстах (більше 40 км) від Овруча, дерев’яний костьол. Два роки по тому генерал ордену Вітеллески затвердив Ксаверівку як єзуїтську фундацію на Волині, при якій повинен був діяти колегіум – клерикальний середній учбовий заклад. За духовним заповітом після смерті О.І.Єльця Ксаверів повністю перейшов у володіння ієзуїтів (С.Заленський).