В монографії на основі численних архівних документів прослідковується перебіг Української національної революції 1917–1922 рр. У межах дослідження висвітлюються особливості перебігу подій того часу на території сучасної Житомирщини.
Позначка: Овруч
Праця Яна Марека Антонія Ґіжицького (псевдо Wołyniak), польського історика, дослідника історії церкви на Волині та історії шкільництва і чернечих орденів у Литві, Білорусі, Польщі і Україні. Часто перебував на Волині, досліджував родинні архіви місцевої шляхти.
Біографія преподобномученика Макарія, архімандрита Пінського, Овруцького, Переяславського. Оповідь про весь його життєвий шлях в тому числі і про овруцький період.
Літографії та пояснення до них із “Древняя русская исторія, до монгольскаго ига. Атласъ историческій, географическій, археологической, съ объяененіемъ” виданого у 1871 році
Аналізуються воєнні події, що відбувалися у північних повітах Волинської губернії наприкінці 1918 – на початку 1919 рр., причини більшовицької агресії відразу після встановлення в Україні влади Директорії УНР, досліджується перебіг бойових дій, місце розташування та склад українських військових формувань на території північної Волині.
Коротеньке повідомлення про Овруцьку минувщину, надруковане в журналі “Киевская старина” в 1901 році, №10.
Opisanie starostwa sadowcgo Owruckiego, Інвентар (опис) староства Овруцького воєводства Київського за 1773 рік.
Ця книжка є органічним продовженням розповіді про сьогодення нащадків древлян, розпочата фотобуклетом “Овруч” у літку 2005 р. Тільки охоплює вона не лише життя мешканців міста, а, перш за все, жителів сільської місцевості від Богданівки на сході до Селезівки на заході.
Це друга книга в науково-популярній краєзнавчій серії «Житомирщина: сторінки історії». У другій книзі – «Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі» – розповідається про найважливіші археологічні пам’ятки та історичні події періоду розпаду общинно-родових відносин і зародження держави у східніх слов’ян.
Замітка що до електрифікації міста Овруч, надрукована в “Повідомлення Електротреста Центрального Району” №№ 8-9 у 1923 році.
На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бердичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іскорость — Бехи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.
Стаття Хведора Вовка побудована на матеріалах, зібраних ним під час його півторамісячної етнографічної подорожі 1909 року по повітах сучасних Волинської, Житомирської і Рівненської областей та вийшла друком у «Материалах по этнографии России» за 1910 рік