Біографія преподобномученика Макарія, архімандрита Пінського, Овруцького, Переяславського. Оповідь про весь його життєвий шлях в тому числі і про овруцький період.

Літографії та пояснення до них із “Древняя русская исторія, до монгольскаго ига. Атласъ историческій, географическій, археологической, съ объяененіемъ” виданого у 1871 році

Аналізуються воєнні події, що відбувалися у північних повітах Волинської губернії наприкінці 1918 – на початку 1919 рр.,  причини більшовицької агресії відразу після встановлення в Україні влади Директорії УНР, досліджується перебіг бойових дій, місце розташування та склад українських військових формувань на території північної Волині.

Ця книжка є органічним продовженням розповіді про сьогодення нащадків древлян, розпочата фотобуклетом “Овруч” у літку 2005 р. Тільки охоплює вона не лише життя мешканців міста, а, перш за все, жителів сільської місцевості від Богданівки на сході до Селезівки на заході.

Це друга книга в науково-популярній краєзнавчій серії «Житомирщина: сторінки історії». У другій книзі – «Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі» – розповідається про найважливіші археологічні пам’ятки та історичні події періоду розпаду общинно-родових відносин і зародження держави у східніх слов’ян.

На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули  мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бер­дичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іско­рость — Бе­хи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.

Стаття  Хведора Вовка побудована на матеріалах, зібраних ним під час його півторамісячної етнографічної подорожі 1909 року по повітах сучасних Волинської, Житомирської і Рівненської областей та вийшла друком у «Материалах по этнографии России» за 1910 рік