В книге описываются календарные праздники и обряды весеннее-летнего цикла у восточнославянских народов XIX – начала XX в., показывается глубокая древность земледельческих обрядов, связь народной календарной обрядности с земледелием. Особо выделяются игровые, развлекательные элементы обрядов, их красочное оформление, праздничный колорит.

Поліська хата, починаючи з середини ХІХ ст., була об’єктом не одного дослідження. Її вивчали на предмет архітектурно–конструктивних рішень [8;2;13], технології та техніки будівництва [4], в обрядово–звичаєвих аспектах [5].У 1994–1998 рр. були організовані культурологічні експедиції на Українське Полісся. Зокрема, польові дослідження 1995 р. в селах Овруцького та Народицького районів показали, що, незважаючи на втрату великої кількості давніх пам’яток народного будівництва, ще можна відтворити засади будівництва житла, починаючи від вибору місця до «входини» в хату.

На основі проведених експедиційних етнографічних досліджень у селах Поліського району Київської області розглядається культура повсякдення українців другої зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС.

У книзі досліджено поховально-поминальний обрядовий комплексу Полісся. У томі 1 подано опис мовних та предметно-дійових складових цілісного культурного тексту поховального й поминальних обрядів Полісся та інших українських і слов’янських історико-етнографічних регіонів та районів. Окремі елементи поліського поховально-поминального обряду розглянуто на тлі інших явищ слов’янської духовної культури. Усе це спрямоване на з’ясування основи культурного явища та його номініції, що є відображенням давньої картини світу в свідомості носіїв традиційної культури.

До книги увійшли найцінніші і найдосконаліші тексти української магії, народних чаклунських дійств. Цей найменш вивчений шар української словесності сягає своїм корінням у найглибшу язичницьку давнину, ввібравши також елементи християнських уявлень про світ.

Михайло Возняк у зібраних і невпорядкованих з різних причин матеріалах Михайла Пйотровського розпізнав цінне джерело до вивчення духовної культури українців, власне тієї її частини, яку називаємо календарно-побутовою обрядовістю. Ці записи М. Пйотровського з народних уст в опрацюванні М. Возняка слугуватимуть їй чистим джерелом, до якого ще не раз звертатимуться науковці й широкий читацький загал.

Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.

Звіт польових етнографічних експедиційних досліджень на териотрії Овруцького та Народицькоко районів.  Дослідження проводили два творчі колективи з умовними назвами: “Овруч” (кер. М.Глушко) і “Переселенці” (кер. Г.Скрипник). Матеріал був опублікований у двомісячнику Інституту народознавства НАН України, науковому періодичному виданні ”Народознавчі Зошити”, вип. 2, 1996 р.

Збірник присвячений різним ділянкам традиційної культури і побуту поліщуків радіоактивно забрудненої Овруччини і північної частини Народицького району Житомирської області. Основою розвідок послужили польові автентичні першоджерела, які виявили і зафіксували науковці під час історико-стнографічних експедицій 1995 року.

Звіт польових етнографічних експедиційних досліджень на териотрії Народицького та Короетенського р-нів Житомирьсбкої обл. Дослідження охопило територію між двома основними річками Центрального Полісся України – Ужем і Тетеревом.  Матеріал був опублікований у двомісячнику Інституту народознавства НАН України, науковому періодичному виданні “Народознавчі Зошити”, вип. 6, 1996 р.