Подорожній нарис про поїздку із Коростеня в Овруч у 1902 році. Подано цікаві спостереження під час подорожі, опис міста, історичних памяток та економічний стан.

Стаття Н.І. Теодоровича, що була надрукована в 1904 році у «Волынскихъ Епархіальныхъ Ведомостяхъ» – “Къ исторіи Заручаевскаго Св.-Успенскаго монастыря, некогда существовавшаго въ г. Овручѣ. (Два инвентаря отъ 1746 и 1750 гг. и визита отъ 1753 г.).”

«Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе», четверта частина (1 т.) — документи про походження шляхетських родів (1443—1780)

Перший том п’ятитомної праці викладача Волинської духовної семинарії М. І. Теодоровича, містить історичний нарис Волині, огляд Волинської єпархії та описи Житомирського, Новоград-Волинського і Овруцького повітів (на території сучасної Житомирської області).

Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками.

Фундаментальный свод сведений о дохристианском мировосприятии и обрядности славянских народов. Автор предлагаемой книги – Александр Сергеевич Фаминцын (1841-1896) – не был профессиональным этнографом или религиоведом, он был одним из самых известных в России историков музыки. Именно интерес Фаминцына к истокам русского и славянского песенного фольклора заставил его обратиться к изучению славянского язычества и его следов в народных песнях, заговорах, заклинаниях и других обрядовых текстах. Ссылки на Божества древних славян и другие его работы можно было встретить во многих сочинениях как российских, так и западных историков и этнографов, это сочинение внесло немалый вклад в развитие славяноведения.

Книга посвящена исследованию городов на археологическом материале Древней Руси. Автор разрабатывает шкалу археологически уловимых критериев для выделения городов из массы разнообразных поселений. Это впервые позволяет расчленить около 1500 древнерусских городищ на типы, определить их место в социальной структуре Древнерусского государства.

Для историков, археологов.

Одним із наслідків двохрічного перебування С.В. Русова на посаді волинського губернського прокурора стало написання ним цікавої краєзнавчої праці «Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире». Його зацікавила історія регіону, який нещодавно, у 1795 р. за третім поділом Польщі повністю ввійшов до складу Російської імперії.

На страницах книги рассказывается о боевых операциях советских войск на Житомирщине, о мужестве и героизме партизан, подпольщиков, всех советских патриотов, поднявшихся на священную борьбу против фашистских захватчиков. Ярко отражена руководящая и организующая роль Коммунистической партии в борьбе за достижение победы над врагом. Рассчитана на массового читателя.

У статті детально описано битву за місто Коростень 30 серпня – 3 вересня 1919 р. між радянськими військами під керівництвом М. Щорса та відділами ІІ-го корпусу УГА, якими командував А. Бізанц, передумови та наслідки цієї битви, а також проаналізовано інформацію щодо ймовірної загибелі Щорса від рук радянського керівництва.

Посібник знайомить з історичним розвитком Житомирського Полісся – віднайдавніших часів до сьогодення, у відповідності зішкільною програмою історичного краєзнавства. Розрахований на вчителів історії, студентів та учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.