Раськовинський Цезар Сильвестрович – навідник знаряддя артилерійської батареї 286-го гвардійського стрілецького полку 94-ої гвардійської стрілецької дивізії 69-ої армії 2-го Українського фронту, гвардії сержант.
Народився 29 березня 1915 року на хуторі Верхні Хлоп’ята села Виступовичи Овручського району Житомирської області України в селянській сім’ї. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року. Закінчив неповну середню школу. Працював трактористом в колгоспі.
У 1938 році покликаний в ряди Червоної Армії. У боях Великої Вітчизняної війни з 1942 року. Бився на Сталінградському, Воронежському і 2-му Українському фронтах.
У липні 1943 року 286-й гвардійський стрілецький полк вів бій за село Шашино на північний схід від Білгорода. 11 липня 1943 року, після могутнього артилерійського, мінометного і авіаційного удару на бойові порядки гвардійського полку рушили фашистські танки. Під прикриттям сталевих громад йшли психічною атакою гітлерівські солдати.
Танки рвалися і на вогняні позиції артилерійської батареї, де стояло знаряддя Ц.С. Раськовинського. Команда, постріл, і “тигр” завмер на місці. Другою, огнувши підбиту машину, кинувся до знаряддя. Смертельно поранений командир знаряддя. Один за іншим гинуть бойові друзі-артилеристи. Гвардії сержант Ц.С. Раськовинський залишився один, але продовжував вести вогонь. І ось ворожий танк буквально перед стволом гармати закутався клубами диму.
Бій продовжувався. Ц.С. Раськовинський сам підносив снаряди, сам заряджав і сам стріляв. У смерчі вибухів стояло його знаряддя — з розжареним стовбуром, поранене, але грізне і неприступне для ворога.
Вивергаючи смертоносний вогонь, йшли і йшли танки гітлерівців. Але знаряддя, у якого діяв єдиний радянський солдат, не здавалося. Гітлерівські сталеві чудовиська виявилися безсилими проти стійкості, мужності, відваги і героїзму радянського воїна. Перед знаряддям гвардійця-артилериста палало вже шість ворожих машин. На цій ділянці ворог не пройшов.
А всього за дні липневих боїв на Курській дузі гвардії сержант Ц.С. Раськовинський підпалив 12 фашистських танків, 6 бронетранспортерів і знищив до сотні гітлерівських солдатів.
7 грудня 1943 року Цезар Сильвестрович Раськовинський загинув в бою в районі Нової Праги Кіровоградської області. Похований в селі Грігорьевка Новопражського району.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за мужність, проявлену в битві на Курській дузі, гвардії сержантові Цезареві Сильвестровичеві Раськовінському посмертно привласнено звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.