БОГОРАЗ ВОЛОДИМИР ГЕРМАНОВИЧ

Доля видатного російського радянського етнографа, письменника, фольклориста і мовознавця В.Г.Тана-Богораза /1865/1936/ виявилась нелегкою, проте щасливою.
Володимир Германович народився  в Овручі, в небагатій єврейській родині. Дитячі роки провів у Таганрозі, де, між іншим, вчився в одній гімназії разом із А.П.Чеховим. 1880 року вступив до Петербурзького університету. Юнака зразу ж “засмоктала політика” за що був висланий під нагляд батьків за місцем їх проживання. Пізніше на нього чекали три роки ув’язнення в Петропавлівській фортеці, заслання (за приналежність до партії “Народна воля”) до Якутії, в забуте богом і людьми поселення. Про нього один із поліцейських чиновників писав: ”Про Середне-Колимськ ми нічого не знаємо, крім того, що там жити неможливо. Тому ми туди і направляємо Вас”.
Проте Богораз не лише жив там, а й займався науковими дослідженнями побуту, мови і релігії різних народностей Крайньої Півночі. Одержані ним результати пізніше стали сенсацією в науковому світі. І 1898 року за клопотанням Академії наук Володимир Германович одержав дозвіл повернутися до Петербургу.
На той час ссильний революціонер дебютував і як письменник, виступивши за підтримкою В.Г.Короленка зі своїми “Чукотськими оповіданнями”, які підписав псевдонімом Н.А.Тан. Надалі свою літературну діяльність він поєднував з науковою. Повістями і романами, такими наприклад, як “Вісім племен” /1902/, “Жертва дракона” /1909/, в яких воєдино поєднані пізнавальні і художні якості, він відкрив для російського читача життя племен Крайньої Півночі – чукчів, юкагирів, якутів, сувору і величну романтику їх побуту.
У радянський час професор В.Г.Богомаз у Ленінградському університеті і очолив заснований ним музей історії релігії Академії наук СРСР. Разом з тим, він виступав, як один із зачинателів створення писемності народів Півночі, випустив ряд фундаментальних праць, підручників, словників, а також граматику чукотської мови.
1935 року, незадовго до смерті, Богомаз опублікував свій останній роман – “Плем’я, що воскресло”. Його тема відродження після революції одного із найнещадніших північних племен.
     Ю.Меламед /Новини Житомирщини/
Газета “Зоря” 4 квітня 1987 р.