В книге описываются календарные праздники и обряды весеннее-летнего цикла у восточнославянских народов XIX – начала XX в., показывается глубокая древность земледельческих обрядов, связь народной календарной обрядности с земледелием. Особо выделяются игровые, развлекательные элементы обрядов, их красочное оформление, праздничный колорит.

Фундаментальный свод сведений о дохристианском мировосприятии и обрядности славянских народов. Автор предлагаемой книги – Александр Сергеевич Фаминцын (1841-1896) – не был профессиональным этнографом или религиоведом, он был одним из самых известных в России историков музыки. Именно интерес Фаминцына к истокам русского и славянского песенного фольклора заставил его обратиться к изучению славянского язычества и его следов в народных песнях, заговорах, заклинаниях и других обрядовых текстах. Ссылки на Божества древних славян и другие его работы можно было встретить во многих сочинениях как российских, так и западных историков и этнографов, это сочинение внесло немалый вклад в развитие славяноведения.

В народний календар ввійшли етнографічні матеріали зібрані в селах Житомирського Полісся, зокрема в селах Деркачі, Журба, Липські Романи, Довгий Ліс, Мотилі, Нове Шарне, Омельники — із зони відчуження, а також із зони безумовного (обов’язкового) відселення, з яких їх жителі переселилися на чисті від радіоактивного забруднення місцевості.

Книга посвящена исследованию городов на археологическом материале Древней Руси. Автор разрабатывает шкалу археологически уловимых критериев для выделения городов из массы разнообразных поселений. Это впервые позволяет расчленить около 1500 древнерусских городищ на типы, определить их место в социальной структуре Древнерусского государства.

Для историков, археологов.

Робота присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Автор висвітлює історію досліджень, на підставі писемних та археологічних даних
розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.

Книжка охоплює цикл нарисів і статей про усну народну словесність низки етнографічних районів України і етнографічних груп українського народу (гуцулів, бойків, лемків, поліщуків, холмщаків, підляшан), містить дослідницькі судження і спостереження про визначальні прикмети загальнонаціональної спільності і цілісності українського фольклору та його регіональні, локальні риси, особливості міжетнічних взаємозв’язків і взаємовпливів. Розглядаються теоретико-методологічні питання регіональності фольклорної традиції і її наукового дослідження. Видання розраховане на зацікавлення науковців-фольклористіва, студентів-філологів та збирачів і любителів усної народної творчості на місцях.