В книге собран ряд тематических словарей, в которых дается сравнительный анализ лексики полесских диалектов, отражающей материальную культуру полешуков. Словари охватывают земледельческую, пчеловодческую, ткаческую, ботаническую и другую терминологию, названия одежды, обуви, пищи и др. Материалы сборника важны для изучения истории восточнославянских языков, а также славянского и восточнославянского этногенеза.

В книге освещаются вопросы диалектного членения Полесья по данным языка и народной культуры, его ареальных связей с другими областями славянского мира, рассматриваются лексика и фразеология, связанные с традиционными обрядами и обычаями. Большинство статей основывается на новом полевом материале, собранном в разных районах белорусского и украинского Полесья экспедициями 1974-1981 гг.

В книге рассматриваются фонетические и лексические особенности полесских говоров, роль Полесья в славянском этногенезе, вопросы топонимики, украинской географической терминологии и расшифровки древних белорусских текстов, писанных арабским письмом. Большинство статей обобщает материал, собранный во время полесских экспедиций 1962-1965 гг. и изложенный в книге “Лексика Полесья” 

Монография является первым обобщающим исследованием материальной культуры населения Полесья. Освещаются основные аспекты быта полещуков, их традиционные ремесла и промыслы, жилище, одежда, вышивка и другие компоненты традиционной бытовой культуры. Показаны этнокультурные изменения за годы советской власти.

В книге на основе материалов Полесского архива Института славяноведения РАН и собственных полевых записей автора исследуется традиционный народный календарь Полесья – календарная терминология (названия праздников, дат и периодов года, почитаемых и “опасных” дней), обрядовое содержание календаря, обычаи, запреты, предписания, относящиеся к праздникам, мифологические верования, связанные с ними. Полесский календарь рассматривается в широком этнокультурном контексте, в его типологических и ареальных связях с календарными традициями других славянских регионов.

В книзі розповідається про рослинний і тваринний світ, багатства природи однієї з найцікавіших фізико-географічний областей України – Житомирського Полісся (і в його складі Поліського природного заповідника), яке здавна привертало увагу дослідників і всіх шанувальників природи багатством, оригінальністю і біорозмаїттям флори та фауни.

В книге в увлекательной форме рассказывается об одной из интереснейших физико-географических областей Украины – Полесье, которое издавна привлекает внимание исследователей и всех любителей природы богатством, оригинальностью и разнообразием флоры. Рассмотрены вопросы охраны растительного мира Полесья.

(ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) Присвячено народній медицині українців Центрального Полісся, передусім земель, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На основі використання нового польового матеріалу, зібраного авторкою під час комплексних історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел показано сучасний стан цієї сфери народної культури, простежено традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування.

В нарисі розповідаеться про рослинний і тваринний світ Поліського риродного заповідника що росташований на Житомирському Поліссі, яке здавна привертало увагу дослідників і шанувальників природи багацтвом оригинальністю і біорізноманіттям флори і фауни.

Поліський регіон України здавна манить до себе дослідників духовної культури східних слов’ян, духовної культури українського етносу. Тут до останнього часу побутують, та навіть і активно функціюють, архаїчні форми землеробського та тваринницького виробництва, обрядовості, світогляду, звичаїв та традицій.