(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)

Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.

У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.

Карта Полісся Даніеля Цвіккера має досить скупу бібліографію. Про неї повідомляли польські бібліографи XIX ст. Так, Е. Раставецький у праці “Mappografia dawnej Polski”, у розділі “Марру wodne” подав заголовок цієї карти і текст її присвяти, а також повідомив, що їі примірник зберігається у колекції польських карт Дрезденської бібліотеки [1]

Стаття наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Н. Кобилінської, що була надрукована в журналі “Народне мистецтво” №3-4 за 2000 рік.

Статья из книги  Полесье (Лингвистика, археология, топонимика). — М.. 1968. — С. 18—46. Обработка сканированного текста и раскраска изображений: Деревицкий Дмитрий.

Почти все исследователи, занимающиеся вопросами этногенеза славян, в своих теоретических построениях и предположениях придают большое значение Полесью — этой обширной и весьма своеобразной области, находящейся в центре славянского мира.

В народний календар ввійшли етнографічні матеріали зібрані в селах Житомирського Полісся, зокрема в селах Деркачі, Журба, Липські Романи, Довгий Ліс, Мотилі, Нове Шарне, Омельники — із зони відчуження, а також із зони безумовного (обов’язкового) відселення, з яких їх жителі переселилися на чисті від радіоактивного забруднення місцевості.

Книжка охоплює цикл нарисів і статей про усну народну словесність низки етнографічних районів України і етнографічних груп українського народу (гуцулів, бойків, лемків, поліщуків, холмщаків, підляшан), містить дослідницькі судження і спостереження про визначальні прикмети загальнонаціональної спільності і цілісності українського фольклору та його регіональні, локальні риси, особливості міжетнічних взаємозв’язків і взаємовпливів. Розглядаються теоретико-методологічні питання регіональності фольклорної традиції і її наукового дослідження. Видання розраховане на зацікавлення науковців-фольклористіва, студентів-філологів та збирачів і любителів усної народної творчості на місцях.

Поліська хата, починаючи з середини ХІХ ст., була об’єктом не одного дослідження. Її вивчали на предмет архітектурно–конструктивних рішень [8;2;13], технології та техніки будівництва [4], в обрядово–звичаєвих аспектах [5].У 1994–1998 рр. були організовані культурологічні експедиції на Українське Полісся. Зокрема, польові дослідження 1995 р. в селах Овруцького та Народицького районів показали, що, незважаючи на втрату великої кількості давніх пам’яток народного будівництва, ще можна відтворити засади будівництва житла, починаючи від вибору місця до «входини» в хату.

У статті досліджується питання про традиційні уявлення щодо початку, кінця та головних віх осіннього сезону, що у середині ХІХ – ХХ ст. побутували серед населення Житомирського Полісся.