Звіти про поїздки по Волинському Поліссю для вивчення народних говорів, які Камінський В’ячеслав Арсенович провів у 1910 та 1913 роках
Позначка: овруцький повіт
Фото церковних будівель, побутових споруд та давне кладовище зроблені Павлом Жолтовським на Овруччині в 1929 році.
Нарис “Дворянство Волынской губернии” за підписом князя Н. Имеретинского, вийшов в серією статей у 1867-1868 роках в “Волынскихъ Губернскихъ Вѣдомостях”, і потім виданий у Житомирі окремою книгою.
Стаття про бортництво на овруччині майже півтора сторіччя тому. Вийшла друком в другому томі “ТРУДЫ ИМПЕРАТОРСКАГО ВОЛЬНАГО ЭКОНОМИЧЕСКАГО ОБЩЕСТВА” в 1874 році
Подорожні нариси про поліські землі початку XX сторіччя. Про тогочасний економічний стан, побут мешкаців та природу Полісся. Матеріал авторства А. Савенко був опублікований серією статей в щоденній газеті “Кіевлялинъ” в 1902 році.
Подорожній нарис про поїздку із Коростеня в Овруч у 1902 році. Подано цікаві спостереження під час подорожі, опис міста, історичних памяток та економічний стан.
Фото церковних та побутових споруд сіл Потаповичи, Мошки, Копище Овручського повіту Волинської губернії, початку XX століття. Фото із фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного.
Село Коптівщина на Овруччині вперше згадується у письмових джерелах в описі Овруцького замку 1545 року як маєток зем’янина Тимка Посеговського, який отримав цю землю за вислугу.
Ця книга є другим томом серії “Джерела до історії Правобережної України” та містить текст тарифу подимного податку Київського воєводства за 1754 рік. Публіковане джерело супроводжується коментарями і покажчиками, а також аналізується у вступі. Вступ і коментарі подаємо українською і польською мовами. Публікація адресована широкому колу істориків, демографів, краєзнавців, а також генеалогам і дослідникам регіональних еліт.
Виписки з судових записів міста Овруч за роки 1620, 1626, 1635, 1645, 1762-1763, 1777, 1783-1784, 1786, 1787, 1788, 1790
Trybunał Koronny Lubelski. WOJEWÓDZTWO KIJOWSKIE
У збірнику матеріалів конференції здійснений показ шляхетства України як історикокультурного феномену; прослідкована історична тяглість становлення дворянсько-шляхетських родів від Древлянщини до сьогодення.
У статті здійснено спробу показати склад Наринської волості, придбаної Немиричами у 1620-х роках, а також їхню діяльність, спрямовану на розширення її території, осадження нових сіл та збільшення населення.