До останнього часу дані про ранні укріплення на території одного із літописних східнослов’ янських об’єднань — древлян були практично відсутні. Фахівці, коментуючи рядки “Повісті временних літ” у яких яскраво описана боротьба древлян із Києвом у середині X ст., задовольнялись лише констатацією самого факту про наявність “градів” у повсталих древлян.

Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.

Край цей ой який величавий. Він зветься Словечансько-Овруцьким кряжем. Назву таку йому дав український вчений академік Павло Аполлонович Тутковський. Його назавжди полонили краєвиди цього краю: «Словечансько-Овруцький кряж з його оточенням був тривалий час…якоюсь легендарною, таємничою країною, про яку існували лише чутки та уривкові перекази. Здавна ці чутки й перекази цікавили вчених, але добратися до цієї важкодоступної Легендарної країни було надто важко. Ця країна містить в собі ціле скупчення чудес природи, що нагадує в мініатюрі знаменитий Єллоустонський парк в штаті Каліфорнія, США….» [1]. Цей кряж майже до кінця XIX століття залишався білою плямою на карті України.

Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].

Стаття-дослідження Павла Аполоновіча Туткоского, видатного дослідника, геолога, педагога про рідкісне явище так званого “Поліського острова Кавказької азалії”. Стаття опублікована в 1925 році

Актуальність проведення комплексних археолого-палінологічних досліджень на території Овруцького кряжу зумовлена своєрідністю та унікальністю його природних умов (складна геологічна будова; різноманітність ландшафтів; надзвичайна виразність орографії; багатство флори та рослинності; наявність у складі рослинного покриву різновікових реліктових видів; різноманітність цінних історико-археологічних пам’яток та ін.).

«ЖИВОПИСНЫЙ ПЕЙЗАЖ»

Овручский кряж — это плато, приподнятое на  высоту 120—150 м над окружающей заболоченной равниной припятьского Полесья. Воды двух рек с исконными славянскими именами — Словечна и Норынь — берут тут свое начало и омывают кряж. Мощные лессы образовали питательный фундамент, на котором растут широколиственные леса. А вокруг — сосняки, болотные березки, осока, торфяники. Поэтому кряж иногда называют островом.