Стаття була надрукована у збірнику статей “Археологія” за 1970, том XXIII.

Вперше Коростень згадується в давньоруському літопису під 945 роком, коли він уже існував як «град» і був головним укріпленим містом східнослов’янського племені древлян з резиденцією їх племінного князя Мала [1].

До видання увійшли справи актової книги Книга Овруцького замкового уряду за 1678 р. Опубліковані документи ілюструють картину тогочасних правових та культурних відносин на українських землях, які на той час входили до складу Речі Посполитої.

У 1655 році в Парижі була видана великомасштабна карта царства Польского. Її автором був Ніколя Сансон (1600-1667). І хоча карта була гарною компіляціею існуючих карт, її комерційний успіх був дуже великий.

Раннє видання карти Мюнстера де зображені землі Польщі, Литви, України, Московії та Балканів. Зображено території що простяглися від Пруссії, Вільно і Смоленську на півночі до Боснії, Болгарії, Константинополя та Криму на півдні, з центром в Польщі.

Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.

У 1865 році як офіцер Генштабу Стрельбицький взявся за редагування «Спеціальної карти Європейської Росії», а водночас і очолив роботу над нею. Над картою Іван Опанасович працював протягом шести років. У підсумку вона зайняла 152 паперові аркуші.