Нарис, Валентина Нелепа, вихідця із села Покалів, це спроба зібрати факти про то, як жили звичайні люди в період окупації німецькими війсками 1941-1943 років. Робота не має цілі очорнити чи відбілити тих хто вторгся на нашу землю. Це зібрання відомих та невідомих фактів, особисто записаних спогадів тих, хто пройшов через війну та окупацію.
Позначка: окупація
Книга Вікторії Жилюк – перше у вітчизняній історіографії комплексне дослідження діяльності Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії на Житомирщині. У монографії на основі широкого кола джерел, зокрема документів архіву Управління Служби безпеки України у Житомирській області, висвітлено різні аспекти національно-визвольної боротьби в краї проти нацистського і комуністичного режимів.
Збірка спогадів-нарисів Миколи Гордієнка з бойових дій УПА на Волині і Поліссі в роках 1943-44 була написана ще в 1947 році, отже ще за доволі свіжої пам’яті автора.
Перед нами встає захоплююча картина збройних змагань народу за своє життя і волю. Найкращі сини українського села І міста, зразу на Волині і Поліссі, — як це описує автор, — а згодом і на дальших просторах України, на поклик революційного проводу спішать у ряди рідної армії, — „молодої армії, що народжувалась серед розлогих пшеничних нив, у густих лісах рідної Волині і Полісся”.
Русский лес в годы великой Отечественной войны был лучшим домом для партизан: зеленая крыша, кроны деревьев надежно прикрывали лагерь, как летом, так и зимой. Щитом нашего партизанского – отряда, которым командовал В. А. Карасев (впоследствии партизанское соединение имени Александра Невского), был большой хвойный бор на границе Гомельской области Белоруссии к Житомирской Украины.