Публічна лекція, прочитана Орестом Авксентійовичом Фотинським 11 листопада 1898 р. в м.Житомирі, на користь Товариства допомоги нужденним вихованкам Волинського жіночого училища духовного відомства.
Позначка: околична шляхта
У збірнику матеріалів конференції здійснений показ шляхетства України як історикокультурного феномену; прослідкована історична тяглість становлення дворянсько-шляхетських родів від Древлянщини до сьогодення.
Стаття Антонія Роллє “Історія околичної шляхти Овруцького повіту” що вийшла у 1881 році у «Biblioteka Warszawska. Pismo poświęcone naukom, sztukom i przemysłowi» – польському щомісячному літературно-науковому журналі, що виходив у Варшаві, столиці Царства Польського в 1841-1914 роках. Матеріал поданий в праці в багатьох випадках є основою для досліджень питання околичної шляхти.
«Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе», четверта частина (1 т.) — документи про походження шляхетських родів (1443—1780)
У статті розглядається феномен Овруцької околичної шляхти в контексті давньоруської та середньовічної Овруцької волості. Подано огляд даних історичних, мовнолінгвістичних, етнологічних, антропологічних джерел про це унікальне явище. Дається синтетична картина і уява про час появи, просторове розміщення і основні характеристики Овруцької околичної шляхти. Спеціально розглядаються результати польових археологічних досліджень родових гнізд Овруцької околичної шляхти. Наводяться отримані дані про хронологію поселень та особливості розселення родів Овруцької околичної шляхти на тлі реконструйованої системи заселення Овруцької волості. Формулюються завдання основних дослідницьких програм в межах комплексного міждисциплінарного Овруцького проекту.
Головним результатом Овруцької етнолого-археологічної експедиції Інституту українознавства МОН та Інституту археології НАНУ 2016 р. стали переконливі свідчення на користь неперервного етногенетичного розвитку місцевого населення Овруцького кряжу протягом останнього тисячоліття.
У статті розглянуто особливості орнаментики, колірної гами килимів Житомирщини, а також побутове та обрядове використання їх дрібною шляхтою Житомирщини.
Стаття була опублікована в журналі “Народна творчість та етнологія.” — 2011. — № 6. — С. 53-57.
Скани документів із Волинських дворянських депутатських зборів про дворянське походження Левківських. Документи люб’язно надані Левківським Н.Е.
“Список дворян Волынской губернии”.
Житомир, Волынскя губернская типография, 1906 год.
Мета цієї невеликої історичної розвідки в історію чи не найбільшої в районі групи корінних жителів північної окраїни України – так званої дрібнопомісної шляхти-селян з геральдичними гербами, українців з діда-прадіда і православних по вірі, прізвища яких носять формально польські закінчення, хоч до польської нації вони ніякого відношення не мали ніколи. Вони спілкуються чудовою українською мовою, яка несе в собі відгуки нападів татар, багатовікового панування Речі Посполитої, перебування у складі Російської Імперії.
Усе підказує, що у трипільських зображеннях Небесних Світил, води, дерев, тварин потрібно бачити тільки тотеми трипільців, які, за уявленнями людей ще мезолітичної доби, були прародичами, друзями, опікунами людини. Прадавні уявлення, що все у Світі є одного походження знаходимо у Ведах. Там є міф, що дочки Дакші-Сонця народили від внука Бога-творця корів і коней, яструбів, ворон, пугачів, сов, зміїв та ін.
5 грудня 1838 р. волинський губернатор О.Маслов після ревізійної поїздки по краю направив рапорт царю про шляхту, про існування якої в столиці Російської імперії майже нічого не знали: не про чиншову шляхту, яка сплачує податок землевласнику, а про околичну, яка живе з обробітку власного клаптика землі. Цар пише на полях: «Строго вивчити», – і відразу ж, 19 січня 1839 р., міністр внутрішніх справ О.Строганов вимагає пояснень від київського генерал-губернатора.