В історії слов’ян важливе місце належить періоду, що отримав у науковій літературі назву “літописні племена”, розселення яких на теренах східнослов’янської держави вінчає майже тисячолітній період слов’янського етногенезу.

Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.

Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.

Матеріал із збірки “Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—X ст.” (м. Коростень, 6—8 вересня 2004 p.), присвяченої актуальним проблемам слов’янської і давньоруської археології. Для археологів, істориків, усіх, хто цікавиться дослідженням середньовічних старожитностей.

Статья из книги  Полесье (Лингвистика, археология, топонимика). — М.. 1968. — С. 18—46. Обработка сканированного текста и раскраска изображений: Деревицкий Дмитрий.

Почти все исследователи, занимающиеся вопросами этногенеза славян, в своих теоретических построениях и предположениях придают большое значение Полесью — этой обширной и весьма своеобразной области, находящейся в центре славянского мира.

Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].

Исследование знаменитых археологов И.П. Русановой и Б.А. Тимощука «Языческие святилища древних славян», впервые вышло в 1993 году мизерным тиражом на газетной бумаге и стало редкостью сразу после появления.

Статья из сборника “Краткие сообщения Института археологии” выпуск 92, 1962год.
В результате разведок Житомирского областного краеведческого музея, проведенных под руководством автора в 1959—1960 гг., обнаружено два местонахождения, свидетельствующих о заселении Полесья уже в эпоху древнего палеолита.

Питання розвитку племінних союзів східних слов’ян є важливим насамперед тому, що поєднання господарських, культурних, філософських (культових) традицій склали основу ментальності руської (а відповідно і української) народності. Саме вивчення проблем динаміки життя східнослов’янських етнічних об’єднань в різних аспектах дає можливість визначити їх самобутнє місце та оригінальну роль в історії Київської Русі як державного формування.

Книга академіка Микити Ілліча Толстого (1923-1996) присвячена найдавнішим, дохристиянським формам слов’янської традиційної духовної культури – архаїчним обрядам викликання дощу і захисту від граду, культу предків, міфології часу, простору, числа, народної демонології, вербальної магії. Язичницька основа народних вірувань та обрядів розкривається на багатому мовному, фольклорному, етнографічному матеріалі різних слов’янських традицій; дається етнографічний коментар до відомим літературним та історичним текстам; аналізуються праці видатних дослідників слов’янської міфології.
Книга адресована як фахівцям – філологам, етнографам, етнолінгвістам та ін, так і всім, хто цікавиться історією та мовою культури.

Археология СССР Свод археологических источников Выпуск Д1-29
Книга посвящена исследованию памятников железного века на территории Полесья. При написании работы были использованы сведения, опубликованные в различное время в русской, украинской, белорусской и польской печати, коллекции местных и некоторых центральных музеев и археологических учреждений.

Материал из периодического издания АКАДЕМИИ НАУК СССР “КРАТКИЕ СООБЩЕНИЯ ИНСТИТУТА ИСТОРИИ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ”   Вып. 57, 1955 год.