Книга посвящена исследованию городов на археологическом материале Древней Руси. Автор разрабатывает шкалу археологически уловимых критериев для выделения городов из массы разнообразных поселений. Это впервые позволяет расчленить около 1500 древнерусских городищ на типы, определить их место в социальной структуре Древнерусского государства.
Для историков, археологов.
Робота присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Автор висвітлює історію досліджень, на підставі писемних та археологічних даних
розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.
Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].
Серед чисельного археологічного доробку відомого дослідника старожитностей України Вікентія Вячеславовича Хвойки існує одне маловідоме, втім цікаве, дослідження, з обставинами якого і знайомить запропонована стаття.
Статья о курганах древлян из книги “Русскія Древности въ памятникахъ искусства” выпуск пятый “Курганныя древности и клады домонгольскаго періода” изданной в С.-Петербурге в 1897 году. Орфография сохранена.
Глава V из книги Е. В. МИХАЙЛОВСКОГО “РЕСТАВРАЦИЯ ПАМЯТНИКОВ АРХИТЕКТУРЫ (развитие теоретических концепций)”. Подробно описаны и проиллюстрированы этапы работ по восстановлению из руин Церкви Св. Василия в Овруче.
Исследование знаменитых археологов И.П. Русановой и Б.А. Тимощука «Языческие святилища древних славян», впервые вышло в 1993 году мизерным тиражом на газетной бумаге и стало редкостью сразу после появления.
Статья из сборника “Краткие сообщения Института археологии” выпуск 92, 1962год.
В результате разведок Житомирского областного краеведческого музея, проведенных под руководством автора в 1959—1960 гг., обнаружено два местонахождения, свидетельствующих о заселении Полесья уже в эпоху древнего палеолита.
Статья из журнала Советская археология, № 4 за 1982.
В 1980 г. фонды отдела Археологических памятников Государственного Исторического музея пополнились исключительно интересным экспонатом — бронзовым наконечником ножен меча прекрасной сохранности (см. рисунок)*
Стаття про другу археологічну експедіцію Завітневича Володимира Зеноновича на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.
Стаття про археологічну експедіцію на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор Завітневич Володимир Зенонович (1853-1927), російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.
Археология СССР Свод археологических источников Выпуск Д1-29
Книга посвящена исследованию памятников железного века на территории Полесья. При написании работы были использованы сведения, опубликованные в различное время в русской, украинской, белорусской и польской печати, коллекции местных и некоторых центральных музеев и археологических учреждений.