Літографії та пояснення до них із “Древняя русская исторія, до монгольскаго ига. Атласъ историческій, географическій, археологической, съ объяененіемъ” виданого у 1871 році
Позначка: Іскорость
Коротенька замітка про про тогочасний стан та легенди про славне минуле однієї з древлянських столиць – Іскорості. Була надрукована учервневому номері за 1882 рік в щомісячному історичному журналі “Кіевская старина”.
В 1897-1900 роках, бароном Ф. Р. Штейнгелем разом із Н. Ф. Беляшевським було роскопано 53 кургани в Рівненському, Луцькому, Житомирському та Овруцькому повіті.
Стаття священника А. Сендульского “Містечко Іскорость Овруцького повіту” змальовує містечко яким воно було в далекому 1880 році. Цікавими є опис археологічних пам’яток, історичних місць та народних переповідок з давньої древлянскої історії.
На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бердичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іскорость — Бехи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.
Звіти про поїздки по Волинському Поліссю для вивчення народних говорів, які Камінський В’ячеслав Арсенович провів у 1910 та 1913 роках