Аналізуються воєнні події, що відбувалися у північних повітах Волинської губернії наприкінці 1918 – на початку 1919 рр.,  причини більшовицької агресії відразу після встановлення в Україні влади Директорії УНР, досліджується перебіг бойових дій, місце розташування та склад українських військових формувань на території північної Волині.

Рукопис В. Кравченка, оріентовно датований 1922 – 1923 роками, це етнографічне дослідження Волині з величезною кількісттю фолькльорних та етнографічних спостережень. Це серія невеликих заміток, що охоплюють широке коло питань (різні сторони життя волиняка, його побут і вірування, сімейна обрядовість, народна медицина тощо)

У збірці вперше публікується близько 1100 замовлянь із Поліського архіву Інституту слов’янознавства РАН. Ці замовляння досі активно побутують на Поліссі – одному з архаїчних слов’янських регіонів російсько-українсько-білоруського прикордоння.

Основою для написання дисертації послужили польові джерела, зібрані автором у 1975-1982 роках у процесі самостійного польового дослідження, необхідність якого була викликана майже повною відсутністю матеріалу на цю тему. Автор ознайомилась з ткацтвом більш ніж у 200 селах Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей. Окрім того, використано матеріали музейних фондів.

Народна метеорологія — сукупність прикмет, пов’язаних з прогнозуванням погоди, невід’ємний елемент системи народних знань поліщуків. Полісся справедливо оцінюється як одна з архаїчних зон слов’янського світу. Саме поліські свідчення про матеріальну і духовну культуру, мову, громадське і сімейне життя тощо часто для славістів є відправною точкою у реконструкції найдавніших етапів історії слов’ян.

Стаття, мистецтвознавця, музейника, дослідника української старовини, котра вийшла друком у 1969 році в журналі “Народна творчість та етнографія”. Для розв’язання проблеми ґенези традиційного житла, дослідники потребували матеріалів з регіонів, де збереглись архаїчні будівельні форми, а саме – з Полісся. Тому 1928 року була організована поїздка на Полісся у складі П. Жолтовського та Д.Чукина, які проїхали від села Пакуль на Чернігівщині до тодішнього кордону з Польщею. Наступна експедиція відбулась у 1931 р. для обстеження Олевського району Житомирської області.

Цей проект є новим етапом великої роботи по обробці, класифікації та підготовці до публікації польових матеріалів Поліської етнолінгвістичною експедиції в українське, білоруське і російське Полісся під керівництвом академіка Н. І. Толстого в 80-х – початку 90-х рр. XX ст. Основна практична мета даного проекту – наукова підготовка до видання корпусу польових матеріалів по поліській демонології.

Робота видатних геологів, петрографів Миколи Барбот де Марні та Олександра Карпінського по геології Волині, яка була опублікована у “Науково-історічній сбірці, виданій Гірничим інстітутом до дня його столітнього ювілею, 21 жовтня 1873 року” (“Научно-историческій сборнікъ, изданный Горнымъ институтомъ ко дню его столѣтняго юбилея, 21 октября 1873 года.”)

Фото сіл Мошки, Козулі, Рудня, Рудня Товчанська, Рудня Сирниця зроблені в 1929-1931 роках Стефаном Таранущенко та Павлом Жолтовським під час їх експедицій Поліссям.

У книжці висвітлюються різноманітні аспекти природи і матеріальної культури Житомирщини — одного з найдавніших центрів етногенезу слов’янства. Порушуються проблеми збереження унікальних пам’яток природи і культури на території, що зазнала впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

У довіднику вміщено інформацію про всі зміни в адміністративно-територіальному устрої на терені сучасної Житомирської області за останній 200-річний період. Зміни показані в розрізі районів, селищних та сільських рад, окремих населених пунктів. Інформацію подано по розділах: райони, селищні та сільські ради (існуючі та ліквідовані), населені пункти.