V-IV тис. до н.е. – Початок заселення території на якій нині розташований Овруч.
Кін. VII-XII ст. – Проживання на території теперішньої Овруччини східнослов’янського племені древлян, яке входило до складу Київської русі.
977 – Перша писемна згадка про Вручий (так тоді називався Овруч). Рік загибелі князя Олега.
X ст. – В місті побудована фортеця з високим валами та ровом.
Кінець X ст. – Вручий став центром древлянської землі.
XII ст., середина – Виникнення Київського князівства, до якого входив Вручий.
Кін. X – поч. XII ст. – Спорудження в Овручі церкви святого Василія.
1169 – Овруч – феодальний наділ Рюрика Растроповича.
1240 – Розрушення і пограбування міста і Василівського храму монголо-татарами.
1299 – Пограбування міста і Василівського храму татарами.
поч. XIV ст. – Овруч входив до Галицько-Волинського князівства.
1321 – Зруйнування Василівського храму литовським князем Гедиміном.
1362 – Завоювання Овруча і його замку Великим князівством Литовським.
1394 – Ліквідація польсько-литовським урядом Київського князівства.
1399 – Зруйнування Овруча ханом Єдигеєм.
1440 – Відходження Овруча до відновленого Київського князівства.
1470 – Остаточна ліквідація Київського князівства.
1471 – Овруч став центром староства, створеного польсько-литовською феодальною державою Київського воєводства.
1506 – Зруйнування татарами Овруцького замку.
1522 – Відбудова зруйнованого замку.
1545 – Проведено опис Овруцького замку.
1569 – Перехід Овруча згідно Люблінської унії під владу Речі Посполитої. Він став повітовим центром київського воєводства.
1594-96 – Участь овручан у повстанських загонах Гетьмана Григорія Лободи.
1605 – В Овручі народився майбутній преподобномученик Макарій.
1614 – Вступив до монастиря Успення Пресвятої Богородиці в Овручі й постригся у чернецтво з іменем Макарій – майбутній преподобномученик.
1641 – Овруч отримав Магдебурзьке право (право на самоуправління): затверджено герб міста (архангел Михаїл, що стоїть на хмарі, тримає у правиці меч опущений донизу, а в лівій – терези).
1648 – Створення в Овручі козацького полку на чолі з Іллею Голотою.
1649 – Обмеження за Зборівським договором влади польської шляхти. Овруцький повіт Київського воєводства підпорядкувався гетьманському управлінню.
1649 – Обмеження за Зборівським договором влади польської шляхти. Овруцький повіт Київського воєводства підпорядкувався гетьманському управлінню.
1649-67 – Овруч – сотенне містечко Київського полку.
1660 – Архієпископ Лазар (Баранович) возвів Макарія в сан архімандрита і призначив настоятелем Успенського Овруцького монастиря.
1664-65 – Участь овручан у народному повстанні проти польсько-шляхетського панування під керівництвом овруцького полковника Децика (Дацка Васильовича).
1667 – Закріплення Овруча по Андрусівському перемир’ю за шляхетською Польщею (місто належало овруцькому старості Потоцькому).
1668 – Головним містом Київського воєводства став Житомир.
1678 – Із Ксаверова (нині Малинського району) до Овруча переведено Єзуїтський колегіум.
1682 – До Овруча прибув перший Єзуїт з Острога.
1682 – Овруцьким старостою був Франціск Потоцький.
1683 – Проведена люєстрація Овруцького замку.
1684 – Бурмистер Овруча Гераська Мітюхін-Москаленко закликав міщан не коритись польській владі, винищувати шляхту.
1685 – Побудовано перші споруди єзуїтського колегіуму: невеликий костьол, помешкання, школа, студентський конвікт (гуртожиток).
1689-1695 – Ректором єзуїтських шкіл в Овручі був Ієронім Ейтмин.
Кін. XVIII ст. Селяни села Яскова (на околиці Овруча) палили маєток шляхтича В.Ганського.
1702-1704 – Участь овруцьких селян та міщан в загонах Семена Палія у повстанні проти польсько-шляхетських загарбників.
1714 – Розпочато будівництво нового дерев’яного костьолу.
XVIII ст. – Овручани беруть участь в гайдамацькому русі 20-60-х рр.
1720 – Розгром повсталими Овруцького замку, костьолу та домініканського монастиря.
1720 – Велика загальноміська пожежа в Овручі.
1722 – Прийняття житомирським сеймиком рішення про передачу єзуїтам другої половини замкової гори в Овручі.
1736-38 – В Овруцькій єзуїтській школі викладає вчений і полеміст Костянтин Авелік (1708-1771).
1740 – Затверджено статус єзуїтського колегіуму.
1745, 10 січня – Велика пожежа в місті.
1750 – Під Овручем діяв загін на чолі з Іваном Подолякою. Руйнування овручанами шляхетських маєтків.
1753 – Почалося мурування стін єзуїтського колегіуму.
1789 – В Овручі нараховувалося 57 будинків, 5 церков. Розпочато будівництво міської ратуші, Домініканського костьолу та київських воріт.
1793 – Приєднання в результаті другого поділу Польщі Правобережної України до Росії.
1793, 4 травня – Згідно з указом імператриці Катерини ІІ в числі інших Овруч та Овруцький повіт відійшли до Ізясловського намісництва.
1795, 16 липня – За царським указом Ізяславське намісництво перейменовано на Волинське.
1796, 22 січня – Височайше затверджено герб міста Овруча Волинського намісництва (таким, яким він був у 1641 р.).
1796, 23 грудня – Відповідно до указу російського імператора Павла І ліквідоване Волинське намісництво.
1796 – В Овручі створено трикласне повітове училище, підпорядковане Краківській академії та Овруцькому базиліанському монастирю (навчалося біля 150 дітей).
1797, 9 вересня – Утворення замість Волинського намісництва Волинської губернії, до якої увійшли (до 1925 року включно) Овруч та Овруцький повіт.
1797 – За даними Всеросійського перепису населення в Овручі налічувалося 539 дворів та 4,5 тис. населення.
1798 – В місті закрито Уніатську церкву.
1806 – Трикласне повітове училище в Овручі перетворено на чотирикласне.
1809 – Згоріла дерев’яна базиліанська школа, директором якої був ксьондз Олександрович.
1809 – У місті народився Петро Залеський Фалькенхаген – статист, етнограф, фінансист, економіст.
1812, вересень – Розташування в Овручі народного ополчення Полтавської губернії.
1812, листопад – В Овручі розташувалися частини 30-тисячного ополчення Волинської губернії.
1813 – Участь овручан у закордонному поході козаків.
1819, 3 листопада – В Овручі народився Віктор Єгорович Графф – видатний вітчизняний лісівник. основоположник степового лісорозведення.
1820 – Відкрито міську лікарню на 10 місць (працював один лікар та два фельдшери).
1822 – В базиліанській школі Овруча навчалося 300 учнів.
1823, листопад – Спалахнули заворушення учнів базиліанської школи.
1827 – Настоятель Миколаївської церкви Петро Юхновський добився дозволу розібрати Василівський храм.
1829 – Впала одна частина Василівського храму.
1831 – Закриття базиліанської школи та монастиря василіан.
1831, 25-27 травня – Повстання проти царського самодержавства; командир – маршалок Овруцької шляхти Вільгельм Головинський (народився біля 1800 р.).
1842 – Завалилося зведення Василівського храму від якого залишилось тільки східна вівтарна частина.
1845 – У Овруцькому повіті було 35 підприємств, що називались руднями (місця виплавки заліза з болотних руд).
1851-53 – Флору околиць міста вивчає видатний український ботанік Панас Семенович Рогович (1812-1878).
1860, 7 вересня – До Овруча з міста Полонного (нині Хмельницької області) тодішнього Новоград-Волинського повіту переведено дворянське училище, в якому навчалось 22 учні.
1861 – Відміна кріпосного права в Росії.
1863 – Велика пожежа в місті (із 695 будинків згоріло 670).
1865, 27 квітня – В Овручі народився Богораз В.Г. (справжнє ім’я Натан Менделевич) – російський етнограф, мовознавець, письменник.
1865 – Населення Овруча становило 5221 чоловік, з них 278 ремісників (столярів, кравців, шевців).
1872-1877 – Перебудова соборної Преображенської церкви.
1884 – У місті налічувалось 295 ремісників.
1887 – В Овручі налічувалось 928 будинків.
1888 – На Овруччині, як і в інших місцях Полісся проводилися осушувальні роботи під керівництвом генерала І.І.Жилінського.
1906 – Біля стін Василівського храму на правах жіночої общини оселилися черниці. Управління жіночою общиною було покладено на черницю Павлу.
1908-12 – Реставрація архітектурного пам’ятника часів Київської Русі – церкви Святого Василія.
1910 – Жіноча община отримала статус Свято-Василівського жіночого монастиря.
1912, 3 вересня – відновлена церква Святого Василія стала соборним храмом Овруцького Василівського жіночого монастиря.
1912 – В Овручі налічувалось 4 бібліотеки, 2 клуби.
1912 – В Овруцькому повіті налічувалось 409793 гектари лісу (входило 216 лісових дач).
1914 – В жіночому монастирі проживало 75 черниць, які володіли 26 десятинами землі.
Зібрав П.Таргонський