Древні Овруцькі каменерізи

Не було такого куточка на території Стародавньої Русі, куди б не потрапляли вироби умілих Овруцьких різальників по каменю – шиферні прясла. Призначались вони для виготовлення пряжі за допомогою веретена. Ці маленькі кам’яні кільця дуже цінили жінки. Вони їх мітили  якимись позначками або надписували імена, ховали під час небезпеки разом а дорогоцінними речами.
Шиферні кільця для веретен з Овруцького сланцю археологи знаходять в Новгороді, Києві, Галичі, Смоленську на території Чехословаччини, Польщі.
В Стародавній Русі єдиним місцем виробництва шиферних кілець був район древнього Вручая /сучасний Овруч на Житомирщині/. Тільки в цьому районі Східної Європи були відомі в давнину поклади червоного  і рожевого сланців-шиферу.
Майстерні Овруцьких каменерізів розташовувались неподалік природних виходів сланців. Цілі села виготовляли кільця. На берегах річки Уж і її приток і тепер, разом з іншими залишками древніх селищ під час оранки знаходять шматочки обробленого шиферу і шиферні кільця. Місцеві жителі часте називають ці вироби “червовими ґудзиками”.
На одне з таких місць, де дуже часто знаходили “червоні ґуд¬зики” з шиферу і вказали учні Норинської середньої школи. Працівники Жктомирського обласного краєзнавчого музею провели тут археологічні дослідження і виявили майстерні, розташованої на правому березі р.Норинь, притоки Ужу. Здобуті під час розкопок матеріали дають повне уявлення про технологію виробництва шиферних кілець. Серед виробництва виявлено плити шиферу, невдало просвердлені шиферні заготов¬ки, браковані кільця, шматочки сланцю і “стружку”.
Всього в ямі, на місці виробництва в с.Норинськ, виявлено 1386 предметів із сланцю-шиферу. Це свідчить про широкі, як на ті часи, масштаби виробництва Овруцьких майстрів-каменерізів.
І. Винокур,
науковий працівник Житомирського краєзнавчого музею
Газета Зоря. 1966. З0 листопада