Роман М. Чайковського „Овручанин. Історична повість з 1812 року” („Owruczanin. Powieść historyczna z 1812 roku”, 1841) став значущою подією волинської літератури. Навряд чи в польській, чи в українській літературі того часу знайдеться ще такий твір, який став би духовним гімном українському народу, в цьому випадку овруцькому народу, овруцькій землі або, як пише сам автор, овруцькому племені.

До збірника увійшли ґавенди: „Овручани. 1794” („Owruczanie. 1794”), „Старокияни. 1809” („Staro-Кijowianie. 1809”), „Житомиряни. 1812” („Żytomierzanie. 1812”), „Лучани. 1812” („Łuczanie. 1812”), „Битва під Молочками. Розповідь жида” („Bitwa pod Mołoczkami. Opowiadanie Żyda”), „Битва під Ільжею. Полкові спогади” („Bitwa pod Iłżą. Wspomnienia pułkowe”), „Тринадцятий. Полкові спогади” („Trzynasty. Wspomnienia pułkowe”), „Битва під Лейпцігом” („Bitwa pod Lipskiem”), „Савелій. Полкові спогади” („Sawelej. Wspomnienia pułkowe”), „Максим Штрос. Українські спогади” („Maksym Sztros. Wspomnienia ukraińskie”), „Зимова ніч. Гальчинські спогади” („Zimowa noc. Wspomnienia z Halczyńca”), „Весняний день. Гальчинські спогади” („Dzień jesienny. Wspomnienia z Halczyńca”), словом, як видно вже за самими назвами, вся Волинь від сходу до заходу, від народних ґавенд до військових, від звичайних подій до історичних стала об’єктом художнього осмислення славного гальчинця

В книзі розповідається про рослинний і тваринний світ, багатства природи однієї з найцікавіших фізико-географічний областей України – Житомирського Полісся (і в його складі Поліського природного заповідника), яке здавна привертало увагу дослідників і всіх шанувальників природи багатством, оригінальністю і біорозмаїттям флори та фауни.

В книге в увлекательной форме рассказывается об одной из интереснейших физико-географических областей Украины – Полесье, которое издавна привлекает внимание исследователей и всех любителей природы богатством, оригинальностью и разнообразием флоры. Рассмотрены вопросы охраны растительного мира Полесья.

(ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) Присвячено народній медицині українців Центрального Полісся, передусім земель, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На основі використання нового польового матеріалу, зібраного авторкою під час комплексних історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел показано сучасний стан цієї сфери народної культури, простежено традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування.

На основі архівних та опублікованих джерел і свідчень громадян, що були свідками Голодомору 1932–1933 років, відтворено одну з найтрагічніших сторінок історії Житомирщини ХХ століття.

У обласної Книги Скорботи занесені імена мирних громадян, розстріляних, повішених, спалених живими і замучених у гітлерівських концтаборах та застінках гестапо, загиблих від ворожих бомб і артобстрілів, померлих на каторзі в Німеччині,зниклих без вести в роки окупації Житомирської області німецько-фашистськими загарбниками у 1941-1944 роках, а також імена військовослужбовців, партизанів, підпільників і мирних громадян, загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, імена яких з різних причин не були внесені до Книги Пам’яті,імена воїнів з інших регіонів,які загинули і поховані на території області.

Восьмий том Житомирської обласної Книги України склали історико-публіцистичні нариси про найважливіші в області, Овруцькому Олевському районах напередодні в роки великої вітчизняної війни та списки загиблих житомирян на фронтах, в партизанських загонах, віддали своє життя в великої Перемоги над фашизмом.

Біографія видатного українського графіка, маляра і організатора українського мистецтва на Західно Українських Землях. Автор Святослав Гординський також видатний український митець, знав П. Ковжуна особисто.

Книга присвячена пам’яті жерт голодомору 1932-1933 років Овруцького району Житомирської області. Ця книга увібрала в себе гірку пам’ять про страшні рокми Голодомору, що збереглися в сердцях людей, які на собі відчули, вистраждали це горе, бачили муки й смерть рідних, близьких, сусідів, односельчан. Адже населення Овруцького району пережило ту саму трагедію, яка випала на долю всього українського народу.