Очаровательна и неповторима по красоте своей природа Украинского Полесья. Но едва ли не самым интересным уголком его является Овручско-Словечанский кряж, расположенный на севере Житомирской области. Изолированный лёссовый остров на Полесской низменности возвышается над прилегающими местностями на 60—80 м (абсолютная высота его от 185 до 316 м).

До останнього часу дані про ранні укріплення на території одного із літописних східнослов’ янських об’єднань — древлян були практично відсутні. Фахівці, коментуючи рядки “Повісті временних літ” у яких яскраво описана боротьба древлян із Києвом у середині X ст., задовольнялись лише констатацією самого факту про наявність “градів” у повсталих древлян.

Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.

Край цей ой який величавий. Він зветься Словечансько-Овруцьким кряжем. Назву таку йому дав український вчений академік Павло Аполлонович Тутковський. Його назавжди полонили краєвиди цього краю: «Словечансько-Овруцький кряж з його оточенням був тривалий час…якоюсь легендарною, таємничою країною, про яку існували лише чутки та уривкові перекази. Здавна ці чутки й перекази цікавили вчених, але добратися до цієї важкодоступної Легендарної країни було надто важко. Ця країна містить в собі ціле скупчення чудес природи, що нагадує в мініатюрі знаменитий Єллоустонський парк в штаті Каліфорнія, США….» [1]. Цей кряж майже до кінця XIX століття залишався білою плямою на карті України.

Нарис про евакуацію Журби у травні 1986 го, зокрема, учнів місцевої школи і події, які цьому передували. Це спогади колишніх учнів, я не називаю їх прізвища, проте вони реальні.

Текст та фото люб’язно надано автором.

Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].

Вторая часть материала из книги “КНИГА ПОГРОМОВ. Погромы на Украине, в Белоруссии и европейской части России в период Гражданской войны 1918-1922 гг.” относящаяся к Овручскому району.

У статті детально описано битву за місто Коростень 30 серпня – 3 вересня 1919 р. між радянськими військами під керівництвом М. Щорса та відділами ІІ-го корпусу УГА, якими командував А. Бізанц, передумови та наслідки цієї битви, а також проаналізовано інформацію щодо ймовірної загибелі Щорса від рук радянського керівництва.

Звіт польових етнографічних експедиційних досліджень на териотрії Овруцького та Народицькоко районів.  Дослідження проводили два творчі колективи з умовними назвами: “Овруч” (кер. М.Глушко) і “Переселенці” (кер. Г.Скрипник). Матеріал був опублікований у двомісячнику Інституту народознавства НАН України, науковому періодичному виданні ”Народознавчі Зошити”, вип. 2, 1996 р.

Археологічні дослідження, проведені протягом останніх десятиліть на території Житомирщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих реґіонів Київської Русі як на етапі її централізованого існування, так і в період роздробленості