Ботян Олексій Миколайович

Ботян Олексій Миколайович – колишній командир диверсійної групи 4-го управління НВКД СРСР, полковник у відставці. Народився 10 лютого 1917 року в селі Чертовічи  Віленської губернії Російської Імперії (нині ця територія входить до складу Республіки Білорусь). Білорус.

Вихідець з селянської сім’ї. Проживав з сім’єю на території Польщі, закінчив середню школу. Був покликаний в польську армію, проходив службу в частинах зенітної артилерії, дослужився до звання унтер-офіцера. Брав участь в боях проти німецько-фашистських військ у вересні 1939 року. За деякими даними, збив як командира розрахунку зенітного знаряддя три німецькі літаки.

Після окупації Польщі гітлерівцями, пробрався на територію, що відійшла до СРСР. Працював вчителем в початковій школі, отримав радянське громадянство. У 1940 році направлений на службу в органи НКВД СРСР, в 1941 році закінчив розвідувальну школу. У липні 1941 року зарахований до складу Окремої мотострілкової бригади особливого призначення, що підкорялася 4-в управлінню НКВД СРСР (начальник управління – П.А. Судоплатов).

У листопаді 1941 року як командир розвідувально-диверсійної групи перекинутий за лінію фронту. Брав участь в обороні Москви. потім в 1942 році направлений в глибокий тил ворога в західні райони України і Білорусії. Діяв там як самостійно, так і у складі крупних партизанських загонів. Був заступником по розвідці командира партизанського з’єднання Героя Радянського Союзу Віктора Олександровича Карасева.

Ботян Олексій Миколайович

Під його безпосереднім керівництвом проведена операція по вибуху німецького гебітськоміссаріата в місті Овруч Житомирської області Української РСР, коли там знаходилася інспекція з Німеччини. Так звана  “Овруцька операція”, що ввійшла в підручники по підготовці диверсантів, як приклад вдало спланованої і проведеної диверсійної роботи. В результаті цієї операції 9 вересня 1943 року знищено 80 гітлерівських офіцерів. За цю операцію Олексій Ботян представлений до звання Героя Радянського Союзу, але тоді нагороджений не був.  (Відеоролик про Овруцьку операцію в “Відеоархіві”)

У травні 1944 року за завданням Центру на чолі групи з 28 чоловік зробив перехід до Польщі, маючи завдання організації розвідки розташування і пересування противника в районі міста Кракова. Завдяки хорошому знанню польської мови і культури місцевого населення, а також своїм організаторським здібностям, Олексій Ботян зумів організувати взаємодію і спільні бойові операції з такими різними політичними силами, як частини Армії Крайнової, Армії Людової і селянськими Батальйонами Хлопськимі. Наприклад, їм проведена зухвала операція по захвату спільно з підрозділами Армії Людової міста Ілжа, в ході якій з в’язниці були звільнені арештовані польські патріоти, захоплена велика кількість зброї і спорядження.

Зараз в місті Ілжа встановлений пам’ятник героям того славного бою, на якому разом з іменами поляків вибиті імена і радянських бійців групи А.Н. Ботяна. Поки цей пам’ятник ще не знесений борцями з “спадщиною комуністичного режиму”. Групі Олексія Ботяна удалося влаштуватися в районі Кракова і розвернути широку розвідувальну і диверсійну діяльність.

В кінці 1944 року  бійцями групи був захоплений інженер-картограф Зігмунд Огарек, етнічний поляк, що мобілізований до складу гітлерівської армії і служив в тилових підрозділах вермахту. Огарек надав коштовні свідчення про склад вибухівки в Ягелонськом замку, яку передбачалося використовувати для знищення історичного центру Кракова, Рожновської греблі і мостів через річку Дунаєц. Олексію Ботяну удалося упровадити в замок під виглядом вантажника польського патріота, який встановив міну сповільненої дії.

В розпал настання Червоної Армії вранці 18 січня 1945 року міна була приведена в дію. Величезний ворожий склад злетів на повітря. Ворог не зміг замінувати і знищити намічені до вибуху об’єкти в Кракові. А 19 січня до Кракова увірвалися передові частини 1-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союза І.С. Конева. У останні місяці війни група Олексія Ботяна діяла в тилу ворога на окупованій території  Чехословакії.

З 1945 року Олексій Миколайович Ботян проходив службу в оперативному складі 1-го Управління (зовнішня розвідка) Наркомату державної безпеки СРСР (з  1946 року – Міністерство державної безпеки СРСР, з 1954 року – Комітет державної безпеки при Раді Міністрів СРСР). Неодноразово виїжджав в закордонні відрядження в різні європейські країни для виконання складних і відповідальних завдань, про які ще не прийшов час розповідати. Притягувався для консультування співробітників групи спеціального призначення “Вимпел”.

У 1983 році в званні полковника звільнений у відставку за віком, але до 1989 року продовжував працювати в органах КДБ СРСР як цивільний фахівець. У післявоєнний період ще двічі представлявся до звання Героя Радянського Союзу в 1965 і в 1974 роках, але і тоді нагороджений не був. Поряд з Героєм України Євгенієм Березняком з’явився одним з прототипів головного героя романа Юліана Семенова “Майор Вихор” і однойменного художнього багатосерійного фільму.

В.В. Путін присвоює звання Героя Російської Федерації  О.М. Ботян 10 травня 2007 року

Указом Президента РФ від 10 травня 2007 року “за мужність і героїзм, проявлені в ході операції по звільненню польського міста Кракова і запобіганню знищенню його німецько-фашистськими загарбниками в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років” полковникові у відставці Ботяну Олексію Миколайовичеві привласнено звання Героя Російської Федерації з врученням медалі “Золота Зірка”.

Володіє німецькою, польською і чеською мовами.

Живе в Москві.

Нагороджений радянськими двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри, орденом Трудового Червоного Прапора, російським орденом Мужності, медалями СРСР і РФ, у тому числі «За бойові заслуги» і «Партизанові Вітчизняної війни» 1-ої міри, знайомий «Почесний співробітник держбезпеки», а також орденами і медалями іноземних держав, у тому числі польським орденом Віртуті Мілітарі.

В статті використано матеріал із сайту “Герои страны“