На початку XIX ст. у науковому середовищі широкого застосування набули  мандрівки, які мали на меті збір матеріалів, експонатів чи певної інформації з науковою або культурно-пізнавальною метою. Одна з таких подорожей сталася у 1909 році на Волинь. Вона була ініційована Федором Вовком. Маршрут дослідників, за спогадами Л. Чикаленка, пролягав через Городок — Бер­дичів — Житомир — Звягель — Корець — Андрієвичі — Сушки — Ушомир — Іско­рость — Бе­хи — Овруч — Збраньки — Норинськ — Олевськ.

Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Багаторічні студіювання авторки впродовж 1990-2010-х рр. увінчались унікальним виданням, виконаним у парадигмі історичної антропології та міждисциплінарності й присвяченим розв’язанню проблем повсякденного життя різних верств волинської спільноти XVI – першої половини XVII ст.

Історичне минуле лісів Житомирщини, економічнй та екологічний стан, перспективи розвитку та нагальні проблеми, все це детально оглянуто в монографї співавторів В. О. Бузун, В. М. Турко та Ю. В. Сірук, що вийшла друком у Житомирі в 2018 році.

Стаття  Хведора Вовка побудована на матеріалах, зібраних ним під час його півторамісячної етнографічної подорожі 1909 року по повітах сучасних Волинської, Житомирської і Рівненської областей та вийшла друком у «Материалах по этнографии России» за 1910 рік