Із агентурних повідомлень арміїї УНР з Овручської влолості за 1919 рік

ПОЛІТИЧНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ, МВС УНР.
АГЕНТУРНІ ВІДОМОСТІ ВІД 3 ЛЮТОГО 1919

М. Коростень. По добутим відомостям в Овручськім повіті з’явились агітатори (російські матроси) і почали агітувати. Агітація була удачна. В Покалівській і Словочанській волостях вони мобілізували і сими мобілізованими зайняли Овруч. Тим часом Народичська волость також мобілізувалась і вступила в боротьбу з тими двома волостями, під сей час підійшли російські большовики і повели наступ на Коростень, але підійшли республіканські війська і одігнали большовиків.

До 30 січня становище гарне нашого війська було досить, і можно було сподіватись ліквідації большовицької авантюри. Передню лінію під Гладковичами занімали полк Наливайка і LV полк народного визволення. Козакам зазначених полків побажалось довідатись чого власне хотять большовики, вибрали делегацію і послали до большовиків, ті в свою чергу прислали делегацію і розпочали переговори, наслідком сього «наливайківці» і полк «визволення» покинули позицію і почали відступати. Козаки говорять, що большовики відкрили по них сильний гарматний вогонь, але се неправдиво, большовиків було 150 чоловік і 2 кулемети, гарматний вогонь був з нашого боку.

В Гладковичах большовики чванились, що вони з українськими військами «столковались», що ті згодились без бою відступити, так воно і сталось. LV полк
по прибутті в Коростень почав робити бешкети, козаки вимагали у коменданта щоб той відпровадив їх в напрямку Вінниці, коменданта на се не згоджувався, позаяк мав розпорядження від полковника Позицького лишити їх в Коростені, тоді козаки порішили полковника Позицького арештувати, в коли він не буде коритись, то і розстріляють. Полковник Позицький на сей час виїхав на позицію. Потім козаки почали вимагати щоби їм видали нове обмундировання і гроші. По пізнішим чуткам LV полк роззброєно по дорозі в Житомир

Директор департаменту Кульчицький За начальника відділу внутр. інформ.

Машинопис, примірник ЦДАВО України Ф. 1429. — Оп. 5. — Спр. 18. — Арк. 3