Карта Полісся Даніеля Цвіккера має досить скупу бібліографію. Про неї повідомляли польські бібліографи XIX ст. Так, Е. Раставецький у праці “Mappografia dawnej Polski”, у розділі “Марру wodne” подав заголовок цієї карти і текст її присвяти, а також повідомив, що їі примірник зберігається у колекції польських карт Дрезденської бібліотеки [1]
В 1901 р. К. Естрайхер у статті про Вільгельма Гондіуса подав інформацію про те, що він також вигравіював карту Полісся Даніеля Цвіккера у 1650 р.[2] Дещо ширшу інформацію про неї подав Б. Ольшевич у 30-х pp. минулого століття у праці з історії польської картографії XVII ст.[3] Крім заголовка, тут вказано масштаб карти (1:640 000), а також інформацію про те, що репродукцію карти додано до праці І. Гамеля “про араратського і польського червця”[4] . Наступну репродукцію карти, значно зменшивши, опублікував К. Бучек у додатку до своєї праці з історії польської картографії XV- XVIII ст. Одночасно автор подав характеристику карти Цвіккера, коротку історію її створення, відзначив деякі її недоліки, зокрема, помилки у локалізації міст Києва, Житомира, Овруча та устя ріки Тетерева[5].
1975 р. опубліковано дослідження 3. Кавецького та Г. Вернерувни про карту Полісся Даніеля Цвіккера як джерело для вивчення поширення червця [6]. Автори публікації ґрунтовно дослідили історію створення карти та історію введення її в науковий обіг, обставини, за яких Гі створено, та місця зберігання її примірників. За даними авторів цієї праці, до наших днів дійшло два примірники карти – у картографічній збірці Австрійської національної бібліотеки у Відні (Osterreichische Nationalbibliothek) та Саксонської державної бібліотеки в Дрездені (Sachsische Landesbibliothek). До своєї праці 3. Кавецький і Г. Вернерувна додали зменшену репродукцію карти з дрезденського примірника, краще збереженого, натомість К. Бучек репродукував карту за віденським примірником, у деяких місцях пошкодженим. Обидва ці примірники ідентичні. Відручна копія карти, додана С. Горським до його перекладу праці І. Гамеля [7], виконана з примірника, який значно відрізняється від згаданих. Зокрема, ця карта має інше оформлення рамки з присвятою карти, яку завершено у верхній частині гербом Немиричів, а у верхньому правому куті її є напис про битву біля м. Лоєва в 1649 р. між литовським військом під командуванням Януша Радзивілла і козаками під орудою Михайла Кричевського, ідентичний з написом, уміщеним на одному з варіантів Генеральної карти України Г. Боплана [8].
Слід відзначити, що копія карти виконана з дуже великими відхиленнями від оригіналу. Крім вказаних відмінностей, мистецький рівень виконання картушів, уміщених на карті текстів, набагато нижчий, при цьому текст звернення поданий неповністю, лише перші шість його рядків. Пунктиром відзначено 13 рядків, на яких мало б розміститися його продовження. Немає на цій копії і списку умовних позначень на карті. На його місці відкреслено прямокутник, у центрі якого літера “А”. Текст під нижньою рамкою карти пояснює, що в оригіналі, з якого виконано копію, це місце, тобто рамка з умовними позначеннями, було вирізане. На копії карти також немає тексту біля позначки Києва, який є на інших примірниках. Відмінність між картографічним зображенням території полягає у зменшенні кількості об’єктів та у браку позначень місць поширення червця. На жаль, з цієї фотокопії важко зрозуміти, чи це була копія, виготовлена С. Горським для видання, чи таким був оригінал, з якого виготовлено копію.
Для цього дослідження ми скористалися копією з дрезденського примірника карти у розмірі оригіналу, яку люб’язно подав нам А. Перналь, за що йому щиро вдячні.
Карту Даніеля Цвіккера вигравіював гданський ґравер Вільгельм Гондіус у 1650 p., тобто майже одночасно з картами України Г. Боплана. Вона має заголовок:
“Nova, et nunc primum edita, / Paludum Polesiae Tabula, / qua eas (secus ac Geographonim / vulgus sentit) satis habitatas, cultas, / et pervias esse ostenditur. / Autore / Daniele Zwickero / Med[icinae] D[octore] / Curatore / Guilielmo Hondio / S. R. Pol. etc. Calcographo / Gedani Ap MDCL”.
(Нова і тепер вперше видана карта боліт Полісся, яка всупереч загальному переконанню географів показує, що вони [болота.- М В.] досить обжиті, придатні для обробітку, доступні. Через автора Даніеля Цвіккера, доктора медицини, і старанням Вільгельма Гондіуса, ґравера й[ого] к[оролівської] м[илости] короля польського й ін. У Гданську 1650 року).
Заголовок розміщений майже в центрі карти у її верхній частині в розкішній віньєтці.
Як і на Генеральній карті України Г. Боплана 1648 p., на карті Цвіккера В. Гондіус помістив своє звернення до читача, в якому інформує про особу автора карти Даніеля Цвіккера, рід його занять, обставини створення карти, її джерела – власні спостереження автора й спостереження інших осіб та Гравіювання. Він пише зокрема:
“Chalcographus Lectori Salutem.
Exhibemus tibi, Candide Lector, novam, et antehac / nunquam editam aut visam Paludum Polesiae Tabulam, prout / illam Vir praeclarus D. Daniel Zwickerus, dum in Polesia / degeret, et ad varios magni nominis aegros / subinde ac- / cerseretur, partim ex aliorum, partim ex propriis observatio- / nibus concinnavit, nobisque rogantibus, ne vel in se quicquam, / quod publice prodesse posset, desiderari pateretur, libens / communicavit. Et quanquam Autor, prima quasi glacie / fracta, candem hanc tabulam pro perfecta et accurata / venditare noluerit cum tamen hoc id quod res est prae / modestia potius premere, quam cum aliqua sui laude in / publicum fateri voluisse pu[t]amus; quandoquidem accura- / tionem ejus in novissima Generalis Delineationis Campo- / rum desertorum castigatione non mediocrity jam experti / sumus. Imo, quae hie forte irrepsere mutanda et co[r]igenda / aliquando, tanti non esse non dubitamus, ut propterea / tabula haec vel ob accurationem commendari, vel ob / novitatem suam grala esse nequeat. Vale, lector bene / vole, et caeptis nostris save”.
(Гравер вітає читача. Представляємо Тобі, милий читачу, нову, ніколи не видавану і не бачену, мапу боліт Полісся, опрацьовану преславним мужом, паном Даніелем Цвіккерусом, на підставі рівно ж власних, як і чужих [9], спостережень під час його перебування на Поліссі, де був раз-по-раз покликуваний до різних знаменитих хворих. Автор позичив нам її на наше прохання, щоб не ховати тільки для себе річ, яка могла би стати корисною для загалу. І хоч автор, переломивши перший опір, і надалі не хотів захвалювати цю мапу як досконалу і докладну, то, однак, ми вважаємо – і так є насправді,- що через скромність волів би приховувати цей твір, ніж дозволити ознайомити з ним громадськість для своєї хвали. Однак, уже при коригуванні Загальної карти Диких Полів* ми переконалися в його докладності. Що більше, навіть якщо тут вкралося щось, що б треба змінити або поправити, сумніваємося, що це щось таке важливе, через що не можна би було рекомендувати цю карту рівночасно з погляду її точности, як і з огляду на її новизну.Будь здоровий, ласкавий читачу, і прийми щиро цю нашу справу).
Із тексту присвяти, вміщеного з лівого боку карти нижче середини, довідуємося, на чиє замовлення була виконана і видана карта:
“Viris /Illustri, Magnificis, et Generosis / Dno Georgio Niemirycz, Succa- / merario Kyoviensi, / Dno Vladislao Niemirycz, Сарі- / taneo Owrucensi, / Dno Stephano Niemirycz, / Fratribus Germanis, / Haereditariis in Czemiechow, / Horoszk, Norzynsk, etc. / Patronis et Fautoribus / suis colendis /. D. D. C. / Autor cum Sculptore.
(Мужам славетним, ясновельможним і шляхетним, панові Юрію Немиричу, київському підкоморію, панові Владиславові Немиричу, овруцькому старості, і панові Стефанові Немиричу – рідним братам, дідичам Чернихова, Горошок, Норинська і т. д. Для пошани своїх опікунів і прибічників п[ожертвував], п[одарував] і п[рисвятив] автор і ґравер).
У верхній частині карти зліва у прямокутній рамці, яку з чотирьох боків підтримують путті, подано список умовних позначень, який нараховує 22 позиції. Слід відзначити, що між символами цих позначень і позначень на картах України Боплана дуже багато спільного. За цим списком на карту нанесено такі об’єкти:
Vrbs Antigua Christiana – давнє християнське місто;
Civitas – місто;
Civitas primaria Palatinatus – головне місто воєводства;
Civitas judicialis, ubi causae Nobilium disceptantur – місто з осідком суду, в якому розглядаються справи шляхти;
Sedes Ducalis – осідок князя;
Sedes Metropolitae, S. Archiepiscopi Graecorum – осідок митрополита або православного єпископа;
Viae publicae praecipuae – важливіші громадські дороги;
Oppidum [nunc] Civitas cum Arce – укріплене місто з фортецею;
Sloboda Latine Nova Colonia – слобода, по-латині нова оселя;
Pagus – село; Pagus cum Domo Nobilis – село з шляхетським двором;
Monasterium Catholico Romanorum – римо-католицький монастир;
Monasterium Graecorum – православний монастир;
Templum et Schola lesuitarum – костел і єзуїтська школа;
Synagoga s. Schola ludaeorum – синагога або юдейська школа;
Kuznia s. Officina Ferraria – кузня або ковальська майстерня;
Officina fusoria – ливарня;
Pons flumini impositus – міст, перекинутий через ріку;
Pons viis pubUcis, locisque paludosis impositus – міст на громадських дорогах і над болотами;
Molendinum – млин;
Trajectus S. Transitus cum pontone – переправа або понтонний міст.
Locus, ubi Coccus Polonis Karmazynowe jagody et Czerwiec dictus, pentaphyllo potissimum et tormentillo circa radicem adnascens, effoditur et collogitur. Quod granum, si per noctem servetur, nec statim ipso collectionis die in for noce siccetur, vermiculum perfectum hujus figura [далі – малюнок кокона.- М. В.\ gignit, пес amplius aUcuius usur, quem alias intingendis Ruthenicarum Mulierum peplis et praecinctoriis habet, manet.
(Місця, де Coccus, який поляки називають кармазиновими ягодами або червцем, ніби приростає до коріння рослин, найчастіше п’ятилистника, і де його викопують і збирають. Якщо це зерно збережеться через ніч і не висохне в печі у день збору, то вродить зрілого хробачка форми [кокона], корисного лише тим, що використовується для фарбування спідниць-запасок для русинок).
Власне, завдяки цьому пункту, тобто позначенню місць поширення червця, як уже відзначалося, карта стала об’єктом дослідження на початку XIX ст. і таким чином стала відома науковій громадськості. У правому нижньому куті розміщено рамку з лінійним масштабом, під якою напис: “Guilhelmus Hondius Haga Batavus sculpsit cum privilegio S. R. Majt” in triginta Annos Gedani Anno MDCL”.
Карта північної орієнтації, її розмір усередині рамки становить 359×466 мм, з потрійною рамкою – 370×480 мм. Карта охоплює частину Київського Полісся, точніше Овруцький і Житомирський повіти [10]. Ця територія обмежена ріками Прип’ять, Тетерев і Дніпро – на півночі й сході, та течіями Случі і Горині – на заході. Крайніми пунктами на півночі є Давидів і Речиця, на півдні – Острог і Київ. На півночі також виділено Овруч, а на півдні Житомир. Найбільш деталізована територія між верхньою течією ріки Уж, ріками Тетеревом і Случчю.
Судячи зі списку умовних позначень, карта подає багату і різноманітну інформацію про цю територію. На ній не тільки класифіковано населені пункти за категоріями, але вказано наявність у них шляхетських дворів, укріплень, замків, навчальних закладів, майстерень, млинів тощо, а також нанесено шляхи між населеними пунктами, мости, переходи і переправи, що особливо важливо для цього болотистого краю. Окремими символами позначено місця, в яких розташовувались шляхетські суди, культові споруди, монастирі, органи церковного управління.
Особливістю карти, яка значно визначила її долю, є позначення на карті такого природного явища, як місць поширення у зображеному регіоні червця, який на той час був важливим предметом експорту. Таких місць на карті нанесено 9, біля населених пунктів Ушомир – З, Ісайки- 1, Білошиця – 2, Домолоч – 1, Холосна – 1, Пша над р. Іршою – 1. Загалом на карті позначено близько 330 назв населених пунктів та інших об’єктів на порівняно невеликій території, малодослідженій на той час і важкодоступній через болотистість.
Обговорювана карта цікава ще й тим, що вона зроблена на замовлення і, очевидно, коштом чітко названих осіб, представників могутнього шляхетського роду Немиричів – Юрія, Стефана і Владислава – рідних братів, відомих в історії України не тільки як великі землевласники, але й як політичні діячі [11] Особливою активністю серед братів виділявся Юрій Немирич (1612-1659), визначний діяч періоду Хмельниччини, автор концепції Великого князівства Руського, автор проекту Гадяцької угоди і т. ін.
За релігійними поглядами Юрій Немирич і його брати були социніанами (аріянами). Він навчався в аріянській академії у Ракові, потім в університетах Лейдена і Базеля, подорожував і студіював в Англії, Франції, Італії, був лідером українських протестантів, одним з фундаторів Аріянської академії в Киселині на Волині, він автор праць з історії релігії і аріянських молитов [12]
Можливо – саме це пов’язало його з Даніелем Цвіккером, також аріянином. Цвіккер народився 1612 р. у Гданську. Ставши аріянином, змушений був покинути Гданськ 1643 р. Від 1657 р. жив у Голландії, помер в Амстердамі 1678 р. За освітою лікар, але насамперед вивчав релігієзнавство. Його праці в цій ділянці були дуже поширені. Між 1643 р. і часом виїзду на постійно до Голландії якийсь час жив у Страшині під Гданськом. У свій час це село купив родич Немиричів Павло Іваницький, останній аріянський посол Речі Посполитої [13]. Цілком можливо, що в Страшині Юрій Немирич познайомився з Цвіккером, а згодом запросив його до себе на Полісся. Перебуваючи в маєтках Немиричів, він і зміг зробити карту територій, на якій вони розміщувались. Цвіккер був здібним і авторитетним лікарем. Він обслуговував не тільки магнатські родини Немиричів. Його запрошували й інші вельможі. Про це свідчить текст, розміщений біля позначення на карті Києва.
“Kyjow Pieczar.
Cryptae seu meatus subterranei duplices Pieczary dictae. S. Antonii scilicet et S. Theodosii conreceptorum Patronorum Kyoviensium; in quibus Rutheni cadavera Sanctorum suorum incornipta servant peregrinantibusque cum recitatione miraculorum a singulis (ut creditur in Paterico latius exponitur), editomm spectanda proponunt. Hie et a nobis aliquando lustratae sunt, cum ab ipso Metropolita p[iae] m[emoriae] Illustris[sim]o D[omino] Petro Mohila, ad supremae valetudinis Suae curam agendam accerseremur”
(Київ. Печери. Крипти або подвійні підземні ходи, звані печерами, а саме св. Антонія і св. Феодосія, які вважаються покровителями Києва; у них русини зберігають нетлінні мощі своїх святих і показують богомольцям з переліком див, про які можна довідатися з видань (найбільше, як вважається, є в Патерику). Це і нами колись було оглянуто, коли самим митрополитом б[лаженної] п[ам’яти] найсвітлішим паном Петром Могилою ми були викликані для опіки над його дорогоцінним здоров’ям).
У картографічних атласах другої половини XVII-XVIII ст. поки що не виявлено репродукції карти, хоча вплив її на зображення Полісся можна помітити на картах України цього періоду. Першим, хто скористався її змістом для удосконалення своєї карти, був Г. Боплан, про що свідчить процитоване звернення ґравера до читача, а також етапи опрацювання Генеральної карти України [14]
ПЕРЕЛІК НАЗВ ОБ’ЄКТІВ, ПОЗНАЧЕНИХ НА КАРП ПОЛІССЯ ДАНШЛЯ ЦВІККЕРА**
Andriow, с. Andruszow, с. Andryowcze, с. Antonow, м. В. понтонний міст через р. Прип’ять біля міста ВаЬіса
В. перехід через р. Тетерев ВаЬіса, м. з фортецею ВаЬуп, с. Bahrynozicze nowe, nunc Strzemihorod, c. 3 шляхетським двором Barasze, м. давнє христ. з фортецею; синагога Barizpole, м. Baskaki, с. Bechy, с. Belczaki, с. Berezniki, с. Віаіе Grodko, м. давнє христ. з фортецею Bialoszyce, с.; червець Bielasoroka, с. Віїка, м. з фортецею; синагога Bilkouce, с. Biolakurowicze, с. ВоЬгуса, с. Bobrzyk, с. Bohuryn, с. Bondarowka, с. з шляхетським двором; червець Bondary, с. Borewe, с. Borysthenes fl. nunc Nieper, p. Boslewa, c. Brahin, c. Brahin flu, p. Browary, M. Bniszilo, M. Bukcza, c. Buki, c. Bukow, c. Bystrzyca, c. Byszow, M.; водяний млин
Chelmicz, M. Chiszyn, c. Chlopan, c. Chocin, c. Chodaki, c. Chodorki, c. Cholosna, c.; червець Chotinowka, m . Chwesna, c. Ciecieref flu, p. Cwila, c. Czarchorodko, m . давнє христ. Czamobilka, c. Czaykowka, m . Czemiaweczka, c. Czemiawka, c. Czemiechow, m . давнє христ. з фортецею; синагога Czemobel, м. давнє христ. Czewetnika, с. Czolnowka, с. Czolowka, с. Czyhgry, с.
Dawidow, м. Dawidowicze, с. Demidowka, с. Derby, с. Dewoczky, с. Dewosily, с. Didkowe, с. Diew[li]n, с. Domolocz, с. з шляхет. двором; червець Dubrowica, м. давнє христ. Dwarzyszcza, с.
Gisza, с.; червець Ghichowa, с. Gozdowa, с.
Hackowka, м. з фортецею Hirmanowka, с. Hla[d]kiewicze, с. Hhimcza, с. Hotownica, с. Ногіп flu, fluvius, p. Horodak vel Grodek, m. Horodassczyn, c. Horodise, M. Horodnica, m . Horoszk[i], M. давнє христ. з фортецею; синагога Horozince, с. з шляхетським двором Horszczyk, м. Horzakow, с. Hoszcza, м. давнє христ. Hoszow, с. Ho[x]ajowka, с. Howszczki, с. Hrezany, с. Hruszki, с. Hubkow, м. Huta Sklana, водяний млин
lablonica, с. [I]akow, с. lanowic, с. з шляхетським двором lanowka, м. lanuszpola, с. Іагоп, м. lelcowka, м. Поліса, с. Ігреп flu, р. Irsza flu, p. Isaiki, c.; червець Iskorosc, M. 3 фортецею; синагога Iwankow, c. Iwanowicze, c.
Kamiennybr[old, c. Kamionica, c. Kamionka, c. Karczma, корчма Kaфilowka, c. Kiczkowka, c. Kijow, M. давнє христ.; осідок митрополита грецького обряду; фортеця; міст через Дніпро; монастир грецького обряду Kisopycze, с. Kisselowka, с Ktotyszcza, с. Kniczyca, м. з фортецею Kodnia, м. Коїпо, с. Kotoky, с. Koniowka, с. Kopisscza, с. Коркі, с. Korosteszow, м. Korzec flu, p. Korzec, Ducatus, м. давнє христ. з фортецею; осідок князя; синагога Korzyic, с. Korytyszcza, с. Kowalo, с. Kranohorka, с. з шляхетським двором Krasilowka, с. Krasnasiolka, с. Krasnorzeczka, с. Kropiwna, с. Krosna, с. Кпіра, м. Kuchary, м. Kulaczynce, с. Kulesse, с. Kurczyce, м. Kurna, м. Kusmitsch, с.; понтонний перехід через водойму Kwasowa, с. Куапка, с.
Lachowce, м. Lania flu, p. Lelcza, м. Leszczyn, м. Leteszow, c. Letki, c. Lichwa flu, p. Liplan, c. 3 шляхетським двором Lisowczysna, м. Litohosscza, c. Loiowgrod, m . з ф о р т е ц е ю Lopan, c. Lopatycze, c. Lowkow, M., перехід через p. Тетерев Lubiecz, c. Luhinki, c. Luhiny, M. давнє христ.
Makarow, м. Marianka, c. Marzna, m . Mezericzke, c. Michatowicze, c. Michalowka, m . з фортецею; синагога Michyiowka, c. Miedzyrzecz, с. Miedzyrzecz, м. Miedzyrzeczka, с. Milatyn, с. Mtodilowa, с. Mohilna, с. Мокіакі, с. Mokrenczyzna, с. Moszna, м. Motysin, м. Mozyr, м. давнє христ. з фортецею; шляхетський суд Mroczowka, с.
Narodicz, м. Nawos, с. N[a]zdrise, с. Nedelisscza, с. Nierhebelno, слобода Niesolone, м. Noren flu, p. Norzynsk, м. давнє христ. з фортецею; синагога Nowaki, с. з шляхетським двором Nowo Pole, с. Nowoszolki, м.
Oholow, м. Olewsko, м. давнє христ. з фортецею Osianka, с. з шляхетським двором Ostapy, с. Ostrog, м. давнє христ.; осідок князя; синагога Ostroladowicze, с. Ostrozek, м. давнє христ. Ovrucze, м. давнє христ. з фортецею; шляхетський суд; синагога
Palatinatus Kijoviensis Pars, територія Patiowka, с. Pelczyna, с. Petrykowicze, м. Piekarczyzna, с. Pisanka, с. Podhiby, с. Potoczaninowka, с. Polonne, м. давнє христ. з фортецею Potownia, с. Рогошіапка, с. Pozyc flu, p. Prozow, c. Przyborsce, M. 3 фортецею Przypiec flu, p. Puhaczowka, c. Pulczynka, c. Pulin, M. Pul[se]ty, c.
Qwasowo, м. 3 фортецею
Radawol, c. Radohosscza, c. Radomysl, m . давнє христ. з фортецею; синагога Rafalow, с. Rajna, с. Rakowczysna, с. Riczow, с. Riczu, с. Robowka, с. Rokitno, с. Romanowka, с. Rosowo, м. давнє христ. з фортецею; синагога Rozwazjhv, м. Ruchta, с. Rudnia, с. Rukawica, с. Ryszawka, с. Rzeczyca flu, p. Rzeczyca, м. давнє христ. з фортецею
Saly, с. Scherssnie, м. давнє христ. Serby, с. o Seryedy, с. Siek (без умовного знака) Sieliszcza, с. Siemakowka, с. Siena, с. Silenczyzna, с. Skotobow, с. Skrodne, с. Skwarynka, с. Sloboda, слобода Slowieszna flu, р. Slucz flu, p. Slucza flu, p. Snowidowicze, c. Sobinka, c. Sobolowka, c. Sokolow, M. Solodyry, c. Sosa flu, p. Staw, водойма Stariki, c. Stawow, с. Stepanowka, с. Sterty, с. Strazow, с. Strzemihorod, див. Bahrynozicze Studenawoda, м. Suchawola, с. Surzynce, м. Sussczany, с. Swietelno, м. з фортецею Symonow, с. Szczeniow, с. Szczurowa, с. Szemetyca, с. з шляхетським двором Szlucz flu, p. Szolomki, c.
Tenka, c. Terechy, c. Temowka, c. Tenae Rzeczycensis Pars, територія Tomaszow, слобода Toporzyszczfe], M. 3 фортецею; синагога Trokowice, c. Tuczyn, M. Tudorow, c. Tupalec, c. Turczynka, m . давнє христ.; синагога Turow, м. давнє христ. з фортецею Tymoszowka, с. иіапікі, м. з фортецею
Usotury, с. Usza fl, fluvius, p. Uzaczyn, c. Uszomir, M. давнє христ.; червець
Via publica, дорога Volhyniae Citerior Pars, територія Volhyniae Ulterior Pars, територія
Warzowka, m . Wczowka, M. Wederna, c. Weprin, M. Wereniewka, c. Wielki Staw, водойма Wilsk, M. 3 фортецею; синагога Wis, c. Witki, c. Woniaski, c. 3 шляхетським двором Woniski, c. Worow, c. Wruperczyzna, c. Wychow, c. 3 шляхетським двором Wys[z]ak, M. Wysokie, c. Wyszgrod, M.
Zabor[isce], c. Zabrowicze, c. Zadkowka, c. Zamislow, слобода Zarubinka, c. Zaslaw Ducatus, m . давнє христ. з фортецею; осідок князя Zdwiesz flu, p. Zerowa flu, p. Ztobicz, c. Zowka, c. Zubkowicze, c. Zubrzynka, m . Zwiahel, M. давнє христ. з фортецею; осідок князя; синагога Zydki, с. Zytomierz, м. давнє христ. з фортецею, шляхетський суд; міст через ріку Тетерев; синагога
Xawerow, м.; синагога
* Тобто Генеральної карти України Г. Боплана 1648 р
** У переліку подано назви об’єктів, зафіксовані на карті, без ідентифікації з сучасними назвами населених пунктів, яка є предметом майбутнього дослідження. Поряд з назвою подано розшифрування умовного знака, який супроводжує її на карті.
- Rastawiecki Е. Mappografia dawnej Polski.- Warszawa, 1846.- S. 155. ^
Estreicher K. Bibliografia Polska. Tom XVIII. St[uliecia] XV-XVIII w ukladzie abecadlowym.- Krakow, 1901.- S. 257. - Olszewicz B. Kartografia polska XVII wieku. (Przegl^d chronologiczno-bibliograficzn)^.- Lw6w; Warszawa, 1931.- S. 23.
- WiadomoSc historyczna o czerwcu araratskim і polskim…- Wilno, 1837. Червець – це вид кошенілі, комах, з яких виробляють червону фарбу – кармін. ^
- Buczek К. Dzieje Kartografii Polskiej od XV do XVIII wieku. Zarys analityczno-syntetyczny.- Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1963.- S. 62-63; Tab. XXIV.
- Kawecki Z., Werner6wna H. Opis mapy gdanszczanina Daniela Zwickera (1650) z rozmieszczeniem czerwca polskiego рофЬугорЬога polonica (L.) (Coccoidea) na Polesiu, uzupelniony dwiema maloznanymi pracami z XVII wieku.- Wroclaw; Warszawa; Krak6w, 1975.- S. 5-30; S. 27: Memorabilia Zoologica.
- Wiadomo§6 historyczna о czerwcu… У фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка зберігається фотокопія цієї карти, виконана з примірника Воєнно-історичного архіву Росії у Москві.
- Див.: Вавричин М. До історії створення Г. Бопланом карт України / / Боплан і Україна.- Львів, 1998.- С. 95
- Можливо, це були спостереження Ю. Нароновича-Наронського, який, як припускає С. Александрович, був виконавцем карти. Див.: Alexandrowicz S.
- Rozw6j kartografii Wielkiego KsiQStwa Litewskiego od XV do XVIII wieku.- Poznan, 1989.- S. 163.
- Про розташування цих повітів та їх кордони див.: Крикун М. Адміністративнотериторіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел.- К., 1993.- С. 135-176 + карта “Київське воєводство в XVI-XVIII ст.” “
- Про історію роду та політичну діяльність Немиричів див.: Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).- К., 1993.- С. 176-202.
- Енциклопедія Українознавства.- Львів, 1996.- Т. 5.- С. 1751.
- Kawecki Z., Werner6wna Н. Opis тару gdanszczanina Daniela Zwickera…- S. 24-25.
- Вавричин M. До історії створення Г. Бопланом карт України.- С. 90-98