У 1868 році, в Житомирі вийшов перший випуск «Збірник пам’ятників руської народності і православ’я на Волині» (в оригиналі «Сборникъ памятниковъ русской народности и православія на Волыни»)
Це гарний приклад того як хороша ідея, ентузіазм організаторів і навіть якісна перша спроба може зійти нанівець, зіштовхнувшись з байдужістю оточуючих, апатією та банальною незацікавленістю тим, що не приносить миттєвої матеріальної вигоди.
Іван Миколайович Поляновський (1820-1872) – губернський інженер, письменник. У 1865 році був призначений в. о. начальника Будівельного Відділення Волинського Губернського Правління.
Після приїзду в Житомир, він під час своїх поїздок в службових справах, по Волинській губернії, звернув увагу на сумний стан пам’ятників, котрі руйнуються як від часу, так і від необдуманих дій місцевого населення. Таке ставлення до пам’ятників руської старовини викликало в ньому бажання “принести свою лепту на вівтар рідної руської справи”, довести наочно і доказово, що Волинська губернія тільки згодом ополячився, насправді ж завжди була споконвічним руським краєм.
З цією метою він задумав видати окремими випусками велику кількість зроблених ним фотографічних знімків і малюнків як уцілілих пам’яток руської старовини на Волині, так і місцевостей, що нагадують події давньої історії, з пояснювальним текстом.
Особливим оголошенням в “Волинських Губернских Відомостях” Поляновський просив допомагати йому повідомленням даних. Ось як про це починання писали в тогочасній пресі:
Всѣмъ извѣстно что Волынская губернія прннадлежитъ къ числу тѣхъ, въ которыхъ находится значительное число памятниковъ стариннаго русскаго зодчества. Таковы церкви въ Острогѣ, Луцкѣ въ м. Зеленомь близь Владнміра, наконець сущестнующій вь самомь Владимірѣ храмъ временъ Мстислава Изяславнча (обращенный вь посдѣдующее время въ хлѣвь).
Нынѣ пишуть вь Волынскихъ губернскнхъ вѣдомостяхъ, Г. Поляновскимъ предпринято изданіе этихъ памятннковь, которое будетъ выходить выпусками, заключающими вь себѣ не менѣе четырехъ рисуйковъ съ обьясннтельнымъ текстомь. Не имѣя самъ средствъ для этого изданія Г. Полиновскій передалъ мысль свою товарищамъ по службѣ, техникамъ, которые и изъявили полную готовность помогать ему; посему и внесли на этотъ предметъ единовременно по 40 руб. и кромѣ того, обязались ежеиѣсячно жертвовать по 5 р. изъ жалованья. Желая сдѣлать свое изданіе возможно полнымъ и точнымъ, издатель просить всѣхъ помогать ему сообщеніемъ данныхъ, касающихся предмета его изданія.
Въ настоящее время Г. Поляновскимъ сняты сдѣдующіе фотографическіе виды: видъ каѳедральныхъ соборовъ въ Жнтомірѣ, православнаго и католнческаго; общій вндъ Острога; два вида храма Богояпленія въ Острогѣ, построеннаго княземь Василіемъ Ивановачемъ Острожскнмь вь 1521 году; башня на замковой горѣ въ Острогѣ, построенная княземь Васнліемъ Ѳедоровичемъ въ половинѣ XV столѣтія; храмъ св. Троицы, въ м. Межеричѣ, построенный въ вонцѣ XV столѣтія и переданный Острожскимъ кннземъ Иваномь Константиновичемъ, первымъ отступннкомъ отъ православія; современный портретъ этого кннзя; могила князя Олега, убитаго братомь своиммъ въ сраженіи подъ Овручемъ; курганъ подъ которымъ погребенъ князь Игорь; брать Св. Великой Княгини Ольги, и многіе другія.
КНИЖНЫЙ ВЕСТНИК, 1866, №№21-22, с.421
Але очікуванного результату це не дало. Як він сам зізнається у вступі до 1-го випуску виданого ним “Збірника пам’ятників російської народності і православ’я на Волині”:
Такимъ образомъ, расчитывая въ началѣ этого дѣла на помощь и пособіе многихъ лицъ, въ настоящее время, мы съ горестью должны сознаться что рѣшительно ни откуда не встрѣчаемъ поддержки, не только дѣломъ, но даже словомъ, и такія лица на помощь которыхъ мы въ особенности расчитывали, менѣе всего оказали намъ участія.
Однакожъ, не смотря на всеобщее къ намъ равнодушіе въ этомъ дѣлѣ, мы не оставили его; въ настоящее время, имѣемъ уже до 60 фотографическихъ рисунковъ, приготовленныхъ для литографированія и изъ нихъ 9 отлитографированныхъ.
У першому випуску розпочато короткий виклад історії Острога, як міста, в якому, завдяки князям Острозьким, довше, ніж в інших містах Волині (до половини XVII століття), збереглося православ’я, і прикладені літографії: “Загальний вигляд Замкової гори”, “Вежа біля церкви Богоявлення”, “Приміщення православного собору в м. Житомирі до 1858 року”, “Католицький собор в м. Житомирі”, “Вид храму Богоявлення з південного боку в м. Острозі”.
Але замість серії випусків які мали закарбувати тогочасний стан пам’яток архітектури та історії, багато з яких не збереглися до наших днів, через байдужість та недалекоглядність сучасників Івана Миколайовича, перший виданий випуск так і залишився єдиним. Невідомо чи збереглися десь фотографії, малюнки та графіка про які автор згадує, чи безповоротньо втрачені.
На сьогодні це видання вважається бібліографічною рідкістю. Адже в ньому в одному з перших використано техніки фототипії та геліогравюри у пресі
Ознайомитись із повним випуском можна за посиланням нижче:
- Збірник пам’яток російської народності і православ’я на Волині. Вип. I
- Виданий техніками Будівельного відділення Волинського губернського управління
- Житомир: В тип. А. Шадова, 1868. – 8 с., [4] л. мал; 36х27 см.
- Текст дозволений цензурою Києва, ілюстрації дозволені цензурою Санкт-Петербурга.
- Формат файлу: PDF + шар розпізнаного не правленого тексту