Ботян Олексій Миколайович – колишній командир диверсійної групи 4-го управління НВКД СРСР, полковник у відставці. Народився 10 лютого 1917 року в селі Чертовічи  Віленської губернії Російської Імперії (нині ця територія входить до складу Республіки Білорусь). Білорус.

БРАТИ УКРАЇНЦІ! 
Я прийшов до цієї місцевості з своїм чехословацьким партизанським загоном, мета якого — воювати проти німців за визволення чехословацької вітчизни та словаків. Прибувши, я взнав про вашу співдіяльність з німцями проти партизан. Такий ваш зв’язок з загальним нашим ворогом дуже мене зацікавив.

Раськовинський Цезар Сильвестрович
Раськовинський Цезар Сильвестрович

Раськовинський Цезар Сильвестрович – навідник знаряддя артилерійської батареї 286-го гвардійського стрілецького полку 94-ої гвардійської стрілецької дивізії 69-ої армії 2-го Українського фронту, гвардії сержант.

Війна застала його у відпустці, в яку він пішов після більш як одного року роботи на об’єктах військбуду. 23 червня Володимира Олександровича Редчиця, двадцятип’ятирічного старшого лейтенанта у запасі, викликали до райвійськкомату. Як і інші, він рвався у бій з фашистами, що віроломно напали на Радянську країну. У військ-коматі йому наказали ждати до особливого розпорядження.

Ім’я Героя Радянського Союзу О. М. Сабурова добре відоме читачам.
У роки Великої Вітчизняної війни він командував партизанським з’єднанням, яке за завданням Центрального Комітету партії здійснило 600-кілометровий рейд з Брянських лісів на Правобережну Україну.

Про події тієї пори розповіли книги автора «За лінією фронту», «Таємничий капітан», а також виданий 1970 року «Воениздатом» двотомник «Отвоеванная весна».

Українське видання «Відвойованої весни», що ввібрало всі факти і події, змальовані у названих книгах, розповідає про формування і зміцнення партизанського з’єднання під командуванням О. М. Сабурова, про ратні подвиги народних месників на Брянщині та Україні, про повоєнну долю героїв.

В даному уривку йдеться про звільнення міста Овруча силами партизанських загонів від німецько-фашистських загарбників.

ДО ВАС моє слово, Жителі древнього Овруча. Хочу нагадати вам той листопадовий ранок, коли у місто увійшли партизани і вигнали з нього гітлерівців. Сьогодні у світлий і радісний день нашого свята разом з вами я з великою гордістю згадую своїх друзів по боротьбі, партизанів з’єднання Героя Радянського Союзу генерал-майора 0. М. Сабурова — комуністів Миколу Мартим’янова. Василя Курочкіиа, комсомольців Василя Волчка, Степана Павленюка і Олександра Бивалова.

Русский лес в годы  великой Отечественной войны был лучшим домом для партизан: зеленая крыша, кроны деревьев надежно прикрывали лагерь, как летом, так и зимой.  Щитом нашего партизанского – отряда, которым командовал В. А. Карасев (впоследствии партизанское соединение имени Александра Невского), был большой хвойный бор на границе Гомельской области Белоруссии к Житомирской Украины.