Становлення систематичної і спеціальної освіти на Волині пов’язане з ім’ям овручанина Олександра Ігнація Єльця, який, прийнявши католицтво, вчився в єзуїтських колегіумах Люблина і Познані, відвідував теологічні студії в Кракові. У1632 р, О.І.Єлець заклав у своєму маєтку Ксаверів (нині Малинський район), що знаходився в п’яти старих верстах (більше 40 км) від Овруча, дерев’яний костьол. Два роки по тому генерал ордену Вітеллески затвердив Ксаверівку як єзуїтську фундацію на Волині, при якій повинен був діяти колегіум – клерикальний середній учбовий заклад. За духовним заповітом після смерті О.І.Єльця Ксаверів повністю перейшов у володіння ієзуїтів (С.Заленський).
Позначка: Російска імперія
Перший том п’ятитомної праці викладача Волинської духовної семинарії М. І. Теодоровича, містить історичний нарис Волині, огляд Волинської єпархії та описи Житомирського, Новоград-Волинського і Овруцького повітів (на території сучасної Житомирської області).
Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками.
Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.
Одним із наслідків двохрічного перебування С.В. Русова на посаді волинського губернського прокурора стало написання ним цікавої краєзнавчої праці «Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире». Його зацікавила історія регіону, який нещодавно, у 1795 р. за третім поділом Польщі повністю ввійшов до складу Російської імперії.
Дослідження подій 1789 року, коли на території Волині, що була під владою Польщі, було розпочате переслідування селян та уніатського духовенства, звинувачених у спробі повстання проти панів.
Видавництво: Типографія М. П. Фріца, Київ
Рік: 1871
Сторінок: 46
Якість скану: низька, текст читабельний
Глава V из книги Е. В. МИХАЙЛОВСКОГО “РЕСТАВРАЦИЯ ПАМЯТНИКОВ АРХИТЕКТУРЫ (развитие теоретических концепций)”. Подробно описаны и проиллюстрированы этапы работ по восстановлению из руин Церкви Св. Василия в Овруче.
Издание Волынского Губернского Статистического комитета, 1906 год, Житомир. Волынская Губернская типография. Издание полное, 224 стр.
Історичний нарис про Овруч опубікований в “Волынские епархиальные ведомости” в 1 номері за 1876 рік, неофіційна частина.
Настоящее издание включает в себя все существующие городские поселения Российской Империи, расположенные в алфавитном порядке губерний. По каждому городскому поселению указаны постановления, изданные по 1 января 1860 года в законодательном порядке, относительно значения этого поселения в административном отношении, строительной части, городских доходов и расходов, повинностей, льгот, местных сословных прав обывателей и управления. Кроме того по каждому городу помещаются сведения за 1858 год о населении, заимствованныя из Центрального Статистического Комитета Министерства Внутренних Дел, и о количестве городских доходов и расходов, извлеченных из отчетов Городских Дум и Ратуш.
Материалы для исследования Волынской губернии, в статистическом, этнографическом, сельскохозяйственном и других отношениях. 2 книги изданные в 1868-1869 годах.
Фундаментальне колективне дослідження діячів церкви присвячене різним сторонам церковного життя та загалом Волинського краю. Робота складається із 2 книг – “Історична частина” та “Статистичні відомсті про приходи Волинської епархії”.