Фото сіл Мошки, Козулі, Рудня, Рудня Товчанська, Рудня Сирниця зроблені в 1929-1931 роках Стефаном Таранущенко та Павлом Жолтовським під час їх експедицій Поліссям.
Позначка: полісся
У книжці висвітлюються різноманітні аспекти природи і матеріальної культури Житомирщини — одного з найдавніших центрів етногенезу слов’янства. Порушуються проблеми збереження унікальних пам’яток природи і культури на території, що зазнала впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.
Записи Микити Юхимовича Залізка, в 1920-их роках, інструктора сільських комнезамів з обліку і вилученню куркульських земель, про тогочасні події в Покалівській волості. Матеріал, як і подобає автору – номенклатурному діячу, повністтю поданий з “правильної точки зору в ідеологічно вірному тоні”, але ж все таки багатий фактами та призвищами, і може бути цікавих дослідникам родоводів та історії краю.
Стаття видатного мистецтвознавця, Павла Жолтовського, який разом із Степаном Таранущенко у 1926-1931 роках брав участь в експедиціях з виявлення та збору пам’яток історії та культури. Він дуже часто просто пішки з фотоапаратом у руках обійшов, досліджуючи Полтавщину, Чернігівщину, Поділля, Полісся, Київщину та Слобожанщину. Їх із Таранущенко унікальні фото, обміри, записи дозволили зберегти пам’ять про культурну спадщину, побут, традиції українського народу. «Ступанієм та п’ядієм обміряв Україну», — згадував учений. Подорожні вражіння про Полісся вийшли в журналі “Всесвіт”, №2 за 1929 рік.
(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)
Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.
У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.
Монографію житомирського філолога Віктора Мойсієнка присвячено реконструкції фонетичної системи поліських говорів у ХVІ–ХVІІ століттях.
Карта Полісся Даніеля Цвіккера має досить скупу бібліографію. Про неї повідомляли польські бібліографи XIX ст. Так, Е. Раставецький у праці “Mappografia dawnej Polski”, у розділі “Марру wodne” подав заголовок цієї карти і текст її присвяти, а також повідомив, що їі примірник зберігається у колекції польських карт Дрезденської бібліотеки [1]
Стаття наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Н. Кобилінської, що була надрукована в журналі “Народне мистецтво” №3-4 за 2000 рік.
У 1650 р. видана карта Полісся Данієля Цвікера “Nova et nunc primum edita Paludum Polesiae Tabula…” масштабу близько 1:640 000. Карта гравійована на міді Вільгельмом Гондіюсом у Ґданську.
Стаття присвячена одному з актуальних завдань слов’янської археології — визначенню кордонів Древлянського племінного союзу.
Статья из книги Полесье (Лингвистика, археология, топонимика). — М.. 1968. — С. 18—46. Обработка сканированного текста и раскраска изображений: Деревицкий Дмитрий.
Почти все исследователи, занимающиеся вопросами этногенеза славян, в своих теоретических построениях и предположениях придают большое значение Полесью — этой обширной и весьма своеобразной области, находящейся в центре славянского мира.