Очаровательна и неповторима по красоте своей природа Украинского Полесья. Но едва ли не самым интересным уголком его является Овручско-Словечанский кряж, расположенный на севере Житомирской области. Изолированный лёссовый остров на Полесской низменности возвышается над прилегающими местностями на 60—80 м (абсолютная высота его от 185 до 316 м).
Позначка: Овручсько-Словечанський кряж
У статті розглядається феномен Овруцької околичної шляхти в контексті давньоруської та середньовічної Овруцької волості. Подано огляд даних історичних, мовнолінгвістичних, етнологічних, антропологічних джерел про це унікальне явище. Дається синтетична картина і уява про час появи, просторове розміщення і основні характеристики Овруцької околичної шляхти. Спеціально розглядаються результати польових археологічних досліджень родових гнізд Овруцької околичної шляхти. Наводяться отримані дані про хронологію поселень та особливості розселення родів Овруцької околичної шляхти на тлі реконструйованої системи заселення Овруцької волості. Формулюються завдання основних дослідницьких програм в межах комплексного міждисциплінарного Овруцького проекту.
Головним результатом Овруцької етнолого-археологічної експедиції Інституту українознавства МОН та Інституту археології НАНУ 2016 р. стали переконливі свідчення на користь неперервного етногенетичного розвитку місцевого населення Овруцького кряжу протягом останнього тисячоліття.
До останнього часу дані про ранні укріплення на території одного із літописних східнослов’ янських об’єднань — древлян були практично відсутні. Фахівці, коментуючи рядки “Повісті временних літ” у яких яскраво описана боротьба древлян із Києвом у середині X ст., задовольнялись лише констатацією самого факту про наявність “градів” у повсталих древлян.
Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.
Край цей ой який величавий. Він зветься Словечансько-Овруцьким кряжем. Назву таку йому дав український вчений академік Павло Аполлонович Тутковський. Його назавжди полонили краєвиди цього краю: «Словечансько-Овруцький кряж з його оточенням був тривалий час…якоюсь легендарною, таємничою країною, про яку існували лише чутки та уривкові перекази. Здавна ці чутки й перекази цікавили вчених, але добратися до цієї важкодоступної Легендарної країни було надто важко. Ця країна містить в собі ціле скупчення чудес природи, що нагадує в мініатюрі знаменитий Єллоустонський парк в штаті Каліфорнія, США….» [1]. Цей кряж майже до кінця XIX століття залишався білою плямою на карті України.
Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].
Славечансько-Овруцький кряж і узбережжя ріки Славечни. Геологічний та геоморфологічний опис Академіка П.А. Тутковського. Докладено Академії 6 квітня 1923 р.
Стаття-дослідження Павла Аполоновіча Туткоского, видатного дослідника, геолога, педагога про рідкісне явище так званого “Поліського острова Кавказької азалії”. Стаття опублікована в 1925 році
Актуальність проведення комплексних археолого-палінологічних досліджень на території Овруцького кряжу зумовлена своєрідністю та унікальністю його природних умов (складна геологічна будова; різноманітність ландшафтів; надзвичайна виразність орографії; багатство флори та рослинності; наявність у складі рослинного покриву різновікових реліктових видів; різноманітність цінних історико-археологічних пам’яток та ін.).
«ЖИВОПИСНЫЙ ПЕЙЗАЖ»
Овручский кряж — это плато, приподнятое на высоту 120—150 м над окружающей заболоченной равниной припятьского Полесья. Воды двух рек с исконными славянскими именами — Словечна и Норынь — берут тут свое начало и омывают кряж. Мощные лессы образовали питательный фундамент, на котором растут широколиственные леса. А вокруг — сосняки, болотные березки, осока, торфяники. Поэтому кряж иногда называют островом.