Книга академіка Микити Ілліча Толстого (1923-1996) присвячена найдавнішим, дохристиянським формам слов’янської традиційної духовної культури – архаїчним обрядам викликання дощу і захисту від граду, культу предків, міфології часу, простору, числа, народної демонології, вербальної магії. Язичницька основа народних вірувань та обрядів розкривається на багатому мовному, фольклорному, етнографічному матеріалі різних слов’янських традицій; дається етнографічний коментар до відомим літературним та історичним текстам; аналізуються праці видатних дослідників слов’янської міфології.
Книга адресована як фахівцям – філологам, етнографам, етнолінгвістам та ін, так і всім, хто цікавиться історією та мовою культури.

Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні збе­регли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась богиня Мокош покровитель­ка жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та іп.

На широкому мовному й міфологічному матеріалі аналізується давня українська легенда, сюжет і реалії якої знаходять численні паралелі в індійських ведах, епосі, міфології. Автор Наливайко Степан, сходознавець-індолог, заввідділом порівняльних досліджень НДІУ.