Роман М. Чайковського „Овручанин. Історична повість з 1812 року” („Owruczanin. Powieść historyczna z 1812 roku”, 1841) став значущою подією волинської літератури. Навряд чи в польській, чи в українській літературі того часу знайдеться ще такий твір, який став би духовним гімном українському народу, в цьому випадку овруцькому народу, овруцькій землі або, як пише сам автор, овруцькому племені.

До збірника увійшли ґавенди: „Овручани. 1794” („Owruczanie. 1794”), „Старокияни. 1809” („Staro-Кijowianie. 1809”), „Житомиряни. 1812” („Żytomierzanie. 1812”), „Лучани. 1812” („Łuczanie. 1812”), „Битва під Молочками. Розповідь жида” („Bitwa pod Mołoczkami. Opowiadanie Żyda”), „Битва під Ільжею. Полкові спогади” („Bitwa pod Iłżą. Wspomnienia pułkowe”), „Тринадцятий. Полкові спогади” („Trzynasty. Wspomnienia pułkowe”), „Битва під Лейпцігом” („Bitwa pod Lipskiem”), „Савелій. Полкові спогади” („Sawelej. Wspomnienia pułkowe”), „Максим Штрос. Українські спогади” („Maksym Sztros. Wspomnienia ukraińskie”), „Зимова ніч. Гальчинські спогади” („Zimowa noc. Wspomnienia z Halczyńca”), „Весняний день. Гальчинські спогади” („Dzień jesienny. Wspomnienia z Halczyńca”), словом, як видно вже за самими назвами, вся Волинь від сходу до заходу, від народних ґавенд до військових, від звичайних подій до історичних стала об’єктом художнього осмислення славного гальчинця

Час дії ґавенди „Овручани. 1794” відбувається в дуже стислий період: між другим у 1793-му і третім у 1795-му розділами Речі Посполитої, тобто в 1794 році, що й включено до назви. Дія частково відбувається в повітовому місті Овручі, де рушійною силою сюжету виступає добре відома в історії Волині особистість – настоятель василіанського монастиря ксьондз Юзафат Охоцький.

По закінченні в 1932 році Київського інституту народної освіти А.Малишко разом із такою ж, як і сам, юною дружиною Ольгою Михальскою приїхав приїхав працювати в старовинне поліське місто Овруч. Цей квітучий древлянський край, його історичне минуле, щирі люди, з якими довелось спілкуватись і працювати, залишили помітний слід у його поетичній скарбниці, знайшли відображення у спогадах і щоденникових записах.