Статья из книги Полесье (Лингвистика, археология, топонимика). — М.. 1968. — С. 18—46. Обработка сканированного текста и раскраска изображений: Деревицкий Дмитрий.
Почти все исследователи, занимающиеся вопросами этногенеза славян, в своих теоретических построениях и предположениях придают большое значение Полесью — этой обширной и весьма своеобразной области, находящейся в центре славянского мира.
Книга посвящена исследованию городов на археологическом материале Древней Руси. Автор разрабатывает шкалу археологически уловимых критериев для выделения городов из массы разнообразных поселений. Это впервые позволяет расчленить около 1500 древнерусских городищ на типы, определить их место в социальной структуре Древнерусского государства.
Для историков, археологов.
Робота присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Автор висвітлює історію досліджень, на підставі писемних та археологічних даних
розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.
“У рік 6485 (977), – читаємо у “Повісті минулих літ” (за Іпатським списком), – пішов Ярополк на Олега, брата свого, на Деревлянську землю. І вийшов супроти нього Олег, іприготувались вони обидва до бою, і коли зітнулися війська, переміг Ярополк Олега. І побіг тоді Олег з воями в город, щозветься Вручий. А був міст через рів до воріт городських, ілюди, давлячи один одного, спихнули Олега з мосту в урвище. Іпадало багато людей з мосту, і подавили тут і коней, і людей.
Статья о курганах древлян из книги “Русскія Древности въ памятникахъ искусства” выпуск пятый “Курганныя древности и клады домонгольскаго періода” изданной в С.-Петербурге в 1897 году. Орфография сохранена.
Статья из журнала Советская археология, № 4 за 1982.
В 1980 г. фонды отдела Археологических памятников Государственного Исторического музея пополнились исключительно интересным экспонатом — бронзовым наконечником ножен меча прекрасной сохранности (см. рисунок)*
Питання розвитку племінних союзів східних слов’ян є важливим насамперед тому, що поєднання господарських, культурних, філософських (культових) традицій склали основу ментальності руської (а відповідно і української) народності. Саме вивчення проблем динаміки життя східнослов’янських етнічних об’єднань в різних аспектах дає можливість визначити їх самобутнє місце та оригінальну роль в історії Київської Русі як державного формування.
Автор книги, журналист, знаток древней русской истории, действительный член Географического общества СССР, рассказывает о своих путешествиях по местам, где в X веке жил и действовал Добрыня – прототип героя русских былин Добрыни Никитича, реально существовавший человек, совершавший ратные подвиги во славу родной земли.
Видання обласним Товариством охорони пам’яток історії та культури нарисів «Житомирська земля за часів Київської Русі» спрямоване на поширення знань про пам’ятки історії краю
Археологічні дослідження, проведені протягом останніх десятиліть на території Житомирщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих реґіонів Київської Русі як на етапі її централізованого існування, так і в період роздробленості