Збірник присвячений різним ділянкам традиційної культури і побуту поліщуків радіоактивно забрудненої Овруччини і північної частини Народицького району Житомирської області. Основою розвідок послужили польові автентичні першоджерела, які виявили і зафіксували науковці під час історико-стнографічних експедицій 1995 року.

Звіт польових етнографічних експедиційних досліджень на териотрії Народицького та Короетенського р-нів Житомирьсбкої обл. Дослідження охопило територію між двома основними річками Центрального Полісся України – Ужем і Тетеревом.  Матеріал був опублікований у двомісячнику Інституту народознавства НАН України, науковому періодичному виданні “Народознавчі Зошити”, вип. 6, 1996 р.

У книзі вперше робиться спроба дослідити комплекс різних видів народного мистецтва Українського Полісся – дерев’яне зодчество і його обробка, художня обробка дерева, ткацтво, одяг і вишивка, кераміка і художнє скло, художній метал, вироби з каменю та кістки, декоративні розписи, малювання та народні картини. Видання ілюстроване і розраховане на масового читача.

В книге собран ряд тематических словарей, в которых дается сравнительный анализ лексики полесских диалектов, отражающей материальную культуру полешуков. Словари охватывают земледельческую, пчеловодческую, ткаческую, ботаническую и другую терминологию, названия одежды, обуви, пищи и др. Материалы сборника важны для изучения истории восточнославянских языков, а также славянского и восточнославянского этногенеза.

В книге освещаются вопросы диалектного членения Полесья по данным языка и народной культуры, его ареальных связей с другими областями славянского мира, рассматриваются лексика и фразеология, связанные с традиционными обрядами и обычаями. Большинство статей основывается на новом полевом материале, собранном в разных районах белорусского и украинского Полесья экспедициями 1974-1981 гг.

В книге рассматриваются фонетические и лексические особенности полесских говоров, роль Полесья в славянском этногенезе, вопросы топонимики, украинской географической терминологии и расшифровки древних белорусских текстов, писанных арабским письмом. Большинство статей обобщает материал, собранный во время полесских экспедиций 1962-1965 гг. и изложенный в книге “Лексика Полесья” 

Монография является первым обобщающим исследованием материальной культуры населения Полесья. Освещаются основные аспекты быта полещуков, их традиционные ремесла и промыслы, жилище, одежда, вышивка и другие компоненты традиционной бытовой культуры. Показаны этнокультурные изменения за годы советской власти.

В книге на основе материалов Полесского архива Института славяноведения РАН и собственных полевых записей автора исследуется традиционный народный календарь Полесья – календарная терминология (названия праздников, дат и периодов года, почитаемых и “опасных” дней), обрядовое содержание календаря, обычаи, запреты, предписания, относящиеся к праздникам, мифологические верования, связанные с ними. Полесский календарь рассматривается в широком этнокультурном контексте, в его типологических и ареальных связях с календарными традициями других славянских регионов.

(ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) Присвячено народній медицині українців Центрального Полісся, передусім земель, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На основі використання нового польового матеріалу, зібраного авторкою під час комплексних історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел показано сучасний стан цієї сфери народної культури, простежено традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування.

Автор книги, журналист, знаток древней русской истории, действительный член Географического общества СССР, рассказывает о своих путешествиях по местам, где в X веке жил и действовал Добрыня – прототип героя русских былин Добрыни Никитича, реально существовавший человек, совершавший ратные подвиги во славу родной земли.