Исследование знаменитых археологов И.П. Русановой и Б.А. Тимощука «Языческие святилища древних славян», впервые вышло в 1993 году мизерным тиражом на газетной бумаге и стало редкостью сразу после появления.

У книзі досліджено поховально-поминальний обрядовий комплексу Полісся. У томі 1 подано опис мовних та предметно-дійових складових цілісного культурного тексту поховального й поминальних обрядів Полісся та інших українських і слов’янських історико-етнографічних регіонів та районів. Окремі елементи поліського поховально-поминального обряду розглянуто на тлі інших явищ слов’янської духовної культури. Усе це спрямоване на з’ясування основи культурного явища та його номініції, що є відображенням давньої картини світу в свідомості носіїв традиційної культури.

До книги увійшли найцінніші і найдосконаліші тексти української магії, народних чаклунських дійств. Цей найменш вивчений шар української словесності сягає своїм корінням у найглибшу язичницьку давнину, ввібравши також елементи християнських уявлень про світ.

Публікація на підтримку пректу “Дослідження поширення діалектів української мови”.  Метою даного дослідження є вивчення сучасного поширення діалектів та рідковживаних слів української мови  за допомогою математичних методів.

Михайло Возняк у зібраних і невпорядкованих з різних причин матеріалах Михайла Пйотровського розпізнав цінне джерело до вивчення духовної культури українців, власне тієї її частини, яку називаємо календарно-побутовою обрядовістю. Ці записи М. Пйотровського з народних уст в опрацюванні М. Возняка слугуватимуть їй чистим джерелом, до якого ще не раз звертатимуться науковці й широкий читацький загал.

Книга академіка Микити Ілліча Толстого (1923-1996) присвячена найдавнішим, дохристиянським формам слов’янської традиційної духовної культури – архаїчним обрядам викликання дощу і захисту від граду, культу предків, міфології часу, простору, числа, народної демонології, вербальної магії. Язичницька основа народних вірувань та обрядів розкривається на багатому мовному, фольклорному, етнографічному матеріалі різних слов’янських традицій; дається етнографічний коментар до відомим літературним та історичним текстам; аналізуються праці видатних дослідників слов’янської міфології.
Книга адресована як фахівцям – філологам, етнографам, етнолінгвістам та ін, так і всім, хто цікавиться історією та мовою культури.

Дослідження лексики поліских говорів становить особливу цінність для осмислення історії українского народу та його мови. Це незамінний матеріал для дослідників фольклору та етнографії. До Словника, крім виразно діалектної лексики, включені також деякі олова загальнонародної розмовної мови, що мають цікаві семантичні, граматичні та акцентологічні особливості.

Описується лексика, пов’язана зі сферою народної медицини, знахарства та лікувальної магії. Зафіксовані номени локалізуються з точністю до населеного пункту за допомогою цифрової індексації. У монографії подається алфавітний покажчик аналізованої лексики.

Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні збе­регли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась богиня Мокош покровитель­ка жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та іп.

Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.

На широкому мовному й міфологічному матеріалі аналізується давня українська легенда, сюжет і реалії якої знаходять численні паралелі в індійських ведах, епосі, міфології. Автор Наливайко Степан, сходознавець-індолог, заввідділом порівняльних досліджень НДІУ.

Звіт польових етнографічних експедиційних досліджень на териотрії Овруцького та Народицькоко районів.  Дослідження проводили два творчі колективи з умовними назвами: “Овруч” (кер. М.Глушко) і “Переселенці” (кер. Г.Скрипник). Матеріал був опублікований у двомісячнику Інституту народознавства НАН України, науковому періодичному виданні ”Народознавчі Зошити”, вип. 2, 1996 р.